Музей історії України у Другій світовій планують перейменувати на Національний музей війни за незалежність
Джерело: інтерв’ю “Українське радіо”
У Києві планують перейменувати Національний музей історії України у Другій світовій війні на Національний музей війни за незалежність. Вчена рада ухвалила рішення, а музей надіслав інформацію до Міністерства культури та інформаційної політики.
“Ми боремося за те, щоб наш музей став місцем пам’яті у сучасній російсько-українській війні, музеєм про героїзм українського народу, а також місцем пам’яті вшанування нашої перемоги – і не лише України, а всього вільного демократичного світу”, – заявив гендиректор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук.
Він наголосив, що музей охоплюватиме війни за незалежність впродовж 20-21 століть: від проголошення першої незалежності у 1918 році Четвертим універсалом – до сучасних днів.
“Далі має відбутися певна процедура, погодження. Але це вже процес. Він перейшов зі стадії декларативного або дискусійного в юридичну колію”, – сказав Савчук.
Вчена рада зокрема надіслала запити з інформацією до провідних інституцій у сфері політики пам’яті. Зокрема Інституту національної пам’яті та Інституту історії України Національної академії наук.
Довідка. Національний музей історії України у Другій світовій війні є меморіальним комплексом у Києві. Він розташований на схилах правого берега Дніпра та займає площу понад 11 га. Установа є частиною музеїв та заповідників, в яких зберігаються музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України.
До музею входить монумент “Батьківщина-мати”, головна площа з Алеєю міст-героїв і скульптурні композиції “Форсування Дніпра” й “Передача зброї”.
- Гендиректор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук розповів, що монумент “Батьківщина-мати” в Києві планують перейменувати на “Україна-мати”.
Проблеми з пальним у Росії знову загострилися після нових ударів Збройних сил України по нафтопереробних заводах. Обмеження на продаж бензину на автозаправних станціях поширилися щонайменше на 16 російських регіонів.
У Києві найнижчий рівень забезпеченості укриттями зафіксували у Деснянському районі — захисні споруди там можуть розмістити лише 39% мешканців. В інших районах столиці показник становить від 70% до понад 100%.
Постачання російської нафти впало до мінімуму з травня. Ключові порти на Балтиці та Чорному морі працювали значно нижче своїх можливостей.
У Херсоні внаслідок російської атаки FPV-дрона зазнала поранень журналістка Олена Гнітецька, котра співпрацює з місцевими ЗМІ. У медійниці діагностували закриту черепно-мозкову травму і контузію.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія готується не до миру, а до подальшої ескалації, та закликав міжнародну спільноту посилити санкційний тиск і підтримку України системами ППО.