Музей історії України у Другій світовій планують перейменувати на Національний музей війни за незалежність

Джерело: інтерв’ю “Українське радіо”

У Києві планують перейменувати Національний музей історії України у Другій світовій війні на Національний музей війни за незалежність. Вчена рада ухвалила рішення, а музей надіслав інформацію до Міністерства культури та інформаційної політики.

“Ми боремося за те, щоб наш музей став місцем пам’яті у сучасній російсько-українській війні, музеєм про героїзм українського народу, а також місцем пам’яті вшанування нашої перемоги – і не лише України, а всього вільного демократичного світу”, – заявив гендиректор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук.

Він наголосив, що музей охоплюватиме війни за незалежність впродовж 20-21 століть: від проголошення першої незалежності у 1918 році Четвертим універсалом – до сучасних днів.

“Далі має відбутися певна процедура, погодження. Але це вже процес. Він перейшов зі стадії декларативного або дискусійного в юридичну колію”, – сказав Савчук.

Вчена рада зокрема надіслала запити з інформацією до провідних інституцій у сфері політики пам’яті. Зокрема Інституту національної пам’яті та Інституту історії України Національної академії наук.

Довідка. Національний музей історії України у Другій світовій війні є меморіальним комплексом у Києві. Він розташований на схилах правого берега Дніпра та займає площу понад 11 га. Установа є частиною музеїв та заповідників, в яких зберігаються музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України.

До музею входить монумент “Батьківщина-мати”, головна площа з Алеєю міст-героїв і скульптурні композиції “Форсування Дніпра” й “Передача зброї”.

Удари українських дронів по нафтових об’єктах у Росії на п’ятий рік розв’язаної Володимиром Путіним повномасштабної війни призвели до падіння переробки до найнижчого рівня майже за весь період його правління. У липні вона становила 3,6 млн барелів на добу, що є мінімумом з травня 2002 року.

3 серпня внаслідок російського удару по автозаправній станції у Широківській громаді, що на Дніпропетровщині, загинули троє осіб.

Суд призначив по 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна ще десятьом бойовикам, котрі воювали проти України у складі збройних формувань Росії.

3 серпня безпілотники атакували Краснодарський край РФ. Один зі збитих БпЛА упав на пляж в Архипо-Осипівці під Геленджиком. Російська влада заявила про шістьох загиблих внаслідок падіння уламків.

У Білорусі вже до кінця року планують сформувати два батальйони з артилерією та ППО поблизу українського кордону. Можливі загрози оцінив речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко.