Музей історії України у Другій світовій планують перейменувати на Національний музей війни за незалежність
Джерело: інтерв’ю “Українське радіо”
У Києві планують перейменувати Національний музей історії України у Другій світовій війні на Національний музей війни за незалежність. Вчена рада ухвалила рішення, а музей надіслав інформацію до Міністерства культури та інформаційної політики.
“Ми боремося за те, щоб наш музей став місцем пам’яті у сучасній російсько-українській війні, музеєм про героїзм українського народу, а також місцем пам’яті вшанування нашої перемоги – і не лише України, а всього вільного демократичного світу”, – заявив гендиректор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук.
Він наголосив, що музей охоплюватиме війни за незалежність впродовж 20-21 століть: від проголошення першої незалежності у 1918 році Четвертим універсалом – до сучасних днів.
“Далі має відбутися певна процедура, погодження. Але це вже процес. Він перейшов зі стадії декларативного або дискусійного в юридичну колію”, – сказав Савчук.
Вчена рада зокрема надіслала запити з інформацією до провідних інституцій у сфері політики пам’яті. Зокрема Інституту національної пам’яті та Інституту історії України Національної академії наук.
Довідка. Національний музей історії України у Другій світовій війні є меморіальним комплексом у Києві. Він розташований на схилах правого берега Дніпра та займає площу понад 11 га. Установа є частиною музеїв та заповідників, в яких зберігаються музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України.
До музею входить монумент “Батьківщина-мати”, головна площа з Алеєю міст-героїв і скульптурні композиції “Форсування Дніпра” й “Передача зброї”.
- Гендиректор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук розповів, що монумент “Батьківщина-мати” в Києві планують перейменувати на “Україна-мати”.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.
Правоохоронці заочно оголосили підозру п’ятьом російським військовим, котрих вважають причетними до організації ракетного удару по Кривому Рогу 13 червня 2023 року.
Правоохоронці викрили канал незаконного переправлення військовозобов’язаних чоловіків через державний кордон до Молдови та невизнаного Придністров’я.
24 червня російські війська атакували автозаправну станцію на околиці Сум. Внаслідок ворожого обстрілу постраждали троє цивільних.
Москва готова до мирних переговорів з Україною на основі так званих “Стамбульських домовленостей”, заявив глава РФ Володимир Путін.