Музей історії України у Другій світовій планують перейменувати на Національний музей війни за незалежність
Джерело: інтерв’ю “Українське радіо”
У Києві планують перейменувати Національний музей історії України у Другій світовій війні на Національний музей війни за незалежність. Вчена рада ухвалила рішення, а музей надіслав інформацію до Міністерства культури та інформаційної політики.
“Ми боремося за те, щоб наш музей став місцем пам’яті у сучасній російсько-українській війні, музеєм про героїзм українського народу, а також місцем пам’яті вшанування нашої перемоги – і не лише України, а всього вільного демократичного світу”, – заявив гендиректор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук.
Він наголосив, що музей охоплюватиме війни за незалежність впродовж 20-21 століть: від проголошення першої незалежності у 1918 році Четвертим універсалом – до сучасних днів.
“Далі має відбутися певна процедура, погодження. Але це вже процес. Він перейшов зі стадії декларативного або дискусійного в юридичну колію”, – сказав Савчук.
Вчена рада зокрема надіслала запити з інформацією до провідних інституцій у сфері політики пам’яті. Зокрема Інституту національної пам’яті та Інституту історії України Національної академії наук.
Довідка. Національний музей історії України у Другій світовій війні є меморіальним комплексом у Києві. Він розташований на схилах правого берега Дніпра та займає площу понад 11 га. Установа є частиною музеїв та заповідників, в яких зберігаються музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України.
До музею входить монумент “Батьківщина-мати”, головна площа з Алеєю міст-героїв і скульптурні композиції “Форсування Дніпра” й “Передача зброї”.
- Гендиректор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук розповів, що монумент “Батьківщина-мати” в Києві планують перейменувати на “Україна-мати”.
У Генеральному штабі поінформували про оперативну ситуацію на фронті на початок 1664-ї доби широкомасштабної збройної агресії РФ проти України. Загалом протягом минулої доби зафіксовано 208 бойових зіткнень.
Станом на 14 вересня загальні бойові втрати російських військ від початку повномасштабного вторгнення орієнтовно становили близько 1 508 600 осіб. За минулу добу українські оборонці ліквідували ще 1 700 окупантів.
13 вересня міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зреагував на російські удари по ділянках на кордоні з Польщею, наголосивши, що це є ще одним ескалаційним кроком Москви.
Президент США Дональд Трамп звинуватив українську сторону у дефіциті дизельного пального на світовому ринку, мовляв, через удари по російських НПЗ.
Один із найближчих радників канцлера Німеччини Фрідріха Мерца опинився в потязі під час атаки російських дронів поблизу українсько-польського кордону. Гюнтер Зауттер, радник канцлера із зовнішньої та безпекової політики, повертався нічним рейсом із Києва до Польщі.