Музей історії України у Другій світовій планують перейменувати на Національний музей війни за незалежність

Джерело: інтерв’ю “Українське радіо”

У Києві планують перейменувати Національний музей історії України у Другій світовій війні на Національний музей війни за незалежність. Вчена рада ухвалила рішення, а музей надіслав інформацію до Міністерства культури та інформаційної політики.

“Ми боремося за те, щоб наш музей став місцем пам’яті у сучасній російсько-українській війні, музеєм про героїзм українського народу, а також місцем пам’яті вшанування нашої перемоги – і не лише України, а всього вільного демократичного світу”, – заявив гендиректор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук.

Він наголосив, що музей охоплюватиме війни за незалежність впродовж 20-21 століть: від проголошення першої незалежності у 1918 році Четвертим універсалом – до сучасних днів.

“Далі має відбутися певна процедура, погодження. Але це вже процес. Він перейшов зі стадії декларативного або дискусійного в юридичну колію”, – сказав Савчук.

Вчена рада зокрема надіслала запити з інформацією до провідних інституцій у сфері політики пам’яті. Зокрема Інституту національної пам’яті та Інституту історії України Національної академії наук.

Довідка. Національний музей історії України у Другій світовій війні є меморіальним комплексом у Києві. Він розташований на схилах правого берега Дніпра та займає площу понад 11 га. Установа є частиною музеїв та заповідників, в яких зберігаються музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України.

До музею входить монумент “Батьківщина-мати”, головна площа з Алеєю міст-героїв і скульптурні композиції “Форсування Дніпра” й “Передача зброї”.

Російських спортсменів не пустять до Фінляндії у 2027 році, якщо повномасштабна війна проти України триватиме, заявила міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен. Найближчими днями глава відомства просуватиме необхідні для цього заходи.

Станом на 1 листопада у Києві не фіксували спалахів холери, дизентерії, черевного тифу та гепатиту А, заявили у міському центрі контролю та профілактики хвороб.

1 листопада президент Володимир Зеленський повідомив, що за жовтень російська армія втратила вбитими та важкопораненими 54 400 своїх військових, що стало рекордним показником від початку повномасштабного вторгнення Москви. 

Протягом шести днів у районі окупованого Росією прифронтового міста Олешки не лунали постріли. Тисячі цивільних отримали перепочинок і можливість евакуюватися. Вирішальну роль у цьому міг відіграти Папа Римський Лев XIV, вважають журналісти.

У ніч проти 1 листопада зламали сайт Федеральної служби державної статистики Росії. Відповідальність за кібератаку взяли на себе хакерські угруповання “Кіберпартизани” та Silent Crow.