«Ми не повинні і не будемо потрапляти в цю пастку» – Кулеба про заклики до переговорів з РФ
Джерело: Дмитро Кулеба в X
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розкритикував заклики союзників до переговорів з Росією.
“Ті, хто стверджує, що Україна повинна вести переговори з Росією зараз, або не поінформовані, або введені в оману, або стають на бік Росії і хочуть, щоб Путін узяв паузу перед ще більшою агресією”, – заявив він.
Кулеба зазначив, що з 2014 по 2022 рік Україна провела близько 200 раундів переговорів з Росією.
За цей період було досягнуто 20 домовленостей про припинення вогню, проте Росія порушила усі домовленості.
“Жоден із 200 раундів переговорів чи 20 угод про припинення вогню не завадили Путіну розпочати жорстоке повне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року”, – написав Кулеба.
- За інформацією ЗМІ, офіційні особи США та Європи почали спокійно обговорювати з Україною наслідки ймовірних мирних перемовин з Росією для припинення вогню.
- Угорщина планує блокувати початок переговорів з Україною про вступ до ЄС. Головний політичний радник прем’єра Угорщини Балаш Орбан заявив, що Будапешт вимагає виконати угорські вимоги щодо мови освіти.
Рада оборони Харківської області ухвалила рішення про розширення зони примусової евакуації родин із дітьми.
Глава Чечні Рамзан Кадиров став володарем медалі I ступеня “За внесок у розвиток фермерського руху в Росії”. Нагороду вручив перший заступник голови комітету Держдуми РФ з аграрних питань, президент Асоціації селянських (фермерських) господарств і сільськогосподарських кооперативів Росії (АККОР) Володимир Плотников у Грозному.
У Тернопільському обласному центрі комплектування повідомили, що заходи оповіщення відтепер проводять з урахуванням нових підходів та залучення бойових підрозділів.
У Запоріжжі розпочала роботу дванадцята підземна школа на базі гімназії №84. До повноцінного освітнього процесу вже повернулися 512 учнів гімназії. Ще приблизно 500 учнів заклад прийматиме із сусідніх шкіл, де навчання відбувається онлайн.
Жителі білоруських міст дедалі чіткіше відмежовують власну ідентичність від російської. За даними дослідження iSANS, лише 26 % вважають спільність мови об’єднувальним чинником для двох народів – проти 37 % у 2014 році. Частка тих, хто називає спільне минуле головним зв’язком, впала з 55 % до 37 %.