Митники передали музею в Кропивницькому золоту монету ХІХ століття

Джерело: пресслужба Харківської митниці

Співробітники Харківської митниці передали Музею мистецтв у Кропивницькому золоту монету ХІХ ст., яку конфіскували під час спроби незаконного вивезення з України.

“Відтепер старовинна золота монета 1898 р. яка, згідно з висновками експертів, має культурну та історичну цінність, поповнить колекцію Музею мистецтв Кіровоградської обласної ради”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, монети, одну з яких передали Музею мистецтв, митники вилучили у справі про порушення митних правил наприкінці 2019 року. Встановлено, що вони були сховані серед особистих речей пасажира поїзда, що прямував до Росії.

Після державної експертизи відбулася процедура розподілу культурних цінностей між музеями України, але цей процес зупинився через війну та активні бойові дії, які тривали на Харківщині.

Вказано, що золота монета потрапить до експозиції Кабінету медалей та монет Музею мистецтв.

У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.

Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.

Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.

Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.

Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.