МЗС пояснили призупинення участі в Оттавській конвенції: пріоритет – оборона від російської агресії
Президент Володимир Зеленський підписав указ про початок процедури виходу України з Оттавської конвенції – міжнародної угоди, яка забороняє використання, виробництво, зберігання та передачу протипіхотних мін. Як пояснили в Міністерстві закордонних справ, це політичне рішення зумовлене необхідністю захисту країни в умовах повномасштабної війни.
У МЗС нагадали, що Україна приєдналася до Конвенції ще у 2005 році й понад 15 років неухильно виконувала її положення. Водночас Росія, яка ніколи не була учасницею цієї угоди, з 2014 року широко застосовує протипіхотні міни проти українських військових і цивільних. Від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році це створило російській армії асиметричну перевагу на полі бою, а Україні – обмеження у власному праві на самооборону.
У відомстві наголосили, що на момент приєднання до Конвенції Україна не могла передбачити обставин, у яких опинилася нині – фактичного геноциду з боку РФ. Тож, згідно зі статтею 51 Статуту ООН, яка гарантує державам право на захист, українська сторона вважає припинення зобовʼязань за Оттавською конвенцією необхідним кроком.
Подібні рішення вже ухвалили й інші держави регіону – Латвія, Литва, Естонія, Польща та Фінляндія. Всі вони, як і Україна, опинилися на передовій нової реальності, де міжнародні домовленості, укладені в мирний час, більше не відповідають рівню загроз.
Указ президента набрав чинності одразу після публікації, проте фактичний вихід із конвенції відбудеться за шість місяців після офіційного повідомлення Організації Обʼєднаних Націй. До того часу Україна залишатиметься стороною угоди.
За словами дипломатів, рішення ухвалено виключно в інтересах національної безпеки. Йдеться не про політику, а про виживання держави, її території та громадян, які щодня ризикують життям через російські міни – включно з дітьми. На деокупованих територіях українські військові фіксують масове мінування житлових кварталів, полів і доріг, зокрема мінами типу ПФМ-1 (“Пелюстка”), які мають високу летальність і залишаються небезпечними десятки років.
- 7 квітня в одній із громад Сумщини на міні підірвався 13-річний хлопець. Підліток зі своїм другом гуляли біля яру. Він штовхнув ногою невідомий предмет, після чого і відбувся вибух.
Верховний суд Бразилії більшістю голосів визнав колишнього президента Жаїра Болсонару винним у підготовці державного перевороту з метою утримання влади після поразки на виборах 2022 року. Це рішення стало історичним, адже Болсонару – перший експрезидент країни, засуджений за посягання на демократичні інституції.
Нове дослідження, проведене вченими з університетів Тюбінгена та Вюрцбурга, показало, що повсякденні речовини, зокрема кофеїн, можуть впливати на ефективність антибіотиків у боротьбі з бактеріями, зокрема Escherichia coli (E. coli).
Російське Міністерство закордонних справ звернулося до Польщі із закликом скасувати рішення про закриття всіх пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю. Варшава ухвалила це рішення з опівночі 12 вересня у зв’язку з початком спільних російсько-білоруських навчань “Захід-2025”. У відомстві заявили, що Польща має “задуматися про наслідки та переглянути крок, який шкодить міжнародним партнерам і вдарить по власному бізнесу”.
Президент США Дональд Трамп відреагував на інцидент із російськими безпілотниками, які в ніч на 10 вересня порушили повітряний простір Польщі. За словами Трампа, подібні дії можуть бути наслідком помилки, однак сама ситуація викликає занепокоєння.
Білий дім вживає додаткових заходів безпеки для захисту президента США Дональда Трампа після вбивства консервативного активіста Чарлі Кірка.