МЗС України оголосило демарш Монголії через візит Путіна

Джерело: пресслужба МЗС

12 вересня МЗС України оголосило демарш монгольській стороні під час зустрічі з Гендиректоркою департаменту Європи та Африки МЗС Монголії Ганхуурай Баттунгалаг, котра прибула до Києва з Улан-Батора на виклик української сторони.

До монгольської сторони доведено глибоке розчарування України відмовою Монголії як країною-підписанткою Римського статуту виконати виданий Міжнародним кримінальним судом ордер на арешт Путіна під час його перебування на території країни, – наголосили у повідомленні.

У відомстві пояснили, що Україна не залишить такі дії без належної реакції. Також зауважується, що прийняте Монголією рішення буде враховане у подальшій політиці щодо розвитку двосторонніх відносин із Монголією та під час вироблення позиції України щодо підтримки цієї країни в міжнародних форматах.

Водночас українська сторона сподівається, що Монголія зробить дієві кроки для відновлення конструктивного характеру традиційно дружніх українсько-монгольських відносин, що відповідає інтересам обох держав, – додали у МЗС.

Раніше речник МЗС Георгій Тихий наголосив, що Монголія завдала удару по МКС та системі міжнародного кримінального права. За його словами, невиконання урядом Монголії обов’язкового ордера МКС на арешт Путіна є важким ударом по Міжнародному кримінальному суду та міжнародній системі кримінального права.

Зауважимо, 2 вересня Кремль повідомив, що президент РФ Володимир Путін прибув з державним візитом до Монголії, у межах зусиль стосовно реалізації запланованого нового газопроводу, що з’єднає Росію та Китай.

У МКС нещодавно наголосили, що монгольська влада відповідно до своїх зобов’язань має заарештувати російського президента РФ Володимира Путіна під час його візиту до країни.

Прессекретар МКС Фаді ель-Абдалла сказав, що суд покладається на держави-учасниці, включаючи Монголію, у “виконанні своїх рішень”. За його словами, у Монголії, як й інших членів МКС, є “зобов’язання співпрацювати із судом”. Це стосується й ордерів на арешт, зокрема щодо Путіна.

Поїздка, запланована на вівторок, стане першим візитом Путіна до країни, котра підписала Римський статут МКС, відколи суд виніс ухвалу про його арешт у березні 2023 року.

Раніше влада України закликала Монголію заарештувати Путіна під час його візиту та передати Міжнародному кримінальному суду в Гаазі. Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що у Кремлі не переймаються візитом, а всі його деталі “ретельно підготували”.

У березні минулого року Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт Путіна, звинувативши його у воєнному злочині – незаконній депортації сотень дітей з України. У Кремлі звинувачення відкинули, назвавши їх політично мотивованими. Ордер зобов’язує 124 країни, серед яких є й Монголія, заарештувати Путіна та передати його до Гааги для суду, якщо він ступить на їх територію.

У Міністерстві закордонних справ висловили сподівання на те, що влада Монголії усвідомлює, що російський президент – воєнний злочинець і додали, що викрадення українських дітей є лише одним із численних злочинів, за які Путін і решта військово-політичного керівництва РФ мають постати перед правосуддям.

Українські військові висловили підтримку спортсменам і спортсменкам олімпійської збірної команди України та долучилися до флешмобу “Пам’ять – це не порушення”.

У межах чеської програми з постачання снарядів для Сил оборони України вдалося зібрати 1,4 млрд євро із необхідних 5 млрд євро, повідомив військовий високопосадовець НАТО.

Втрати РФ з початку повномасштабного вторгнення в Україну вже становили 1,3 млн осіб, з них 350 тисяч вбитими, заявив на брифінгу посадовець НАТО.

Нове дослідження Кільського інституту світової економіки (IfW Kiel) засвідчило, що хоча підтримка України з боку Сполучених Штатів у 2025 році скоротилася на 99%, загальний обсяг допомоги країні залишився приблизно на рівні минулих років, оскільки Європа різко збільшила свій внесок.

Міжнародна правозахисна організація “Репортери без кордонів” (RSF) повідомила про систематичні переслідування журналістів, які працюють в Україні під час війни. За даними організації, від початку повномасштабного вторгнення Росії – з 24 лютого 2022 року – щонайменше 175 українських та іноземних журналістів зазнали порушень прав з боку російських сил.