На Дінпропетровщині зросла кількість постраждалих внаслідок ракетної атаки РФ до 12 осіб

Джерело: Сергій Лисак/Telegram

Надвечір 14 квітня російські війська здійснили ракетну атаку на Дніпропетровщину. Сили ППО знищили ворожу ракету, однак, через падіння уламків у Дніпрі та Любимівській громаді вже заявили про 12 постраждалих.

Глава Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак повідомив, що кількість постраждалих збільшується щохвилини, наразі відомо про 12 осіб

Зокрема серед постраждалих 15-річний хлопець. У підлітка осколкові поранення та контузія. Водночас хлопець та ще двоє осіб лікуватиметься вдома. Ще трьом постраждалим надали медичну допомогу на місці. Натомість двоє чоловіків 62 та 39 років і 35-річна жінка залишаються у медзакладі.

Окрім цього, відомо, що у Дніпрі через падіння уламків ракети пошкоджені щонайменше 33 приватних будинки. Побито 10 авто та навантажувач.

Наразі на місцях працюють усі служби, а також психологи ДСНС і Нацполіції.

Зауважимо, вдень 14 квітня російські війська атакували Одещину двома керованими авіаційними ракетами Х-59. Сили ППО знищили ворожі цілі.

З початку повномасштабного вторгнення росіян українська ППО збила понад дві тисячі крилатих та балістичних ворожих ракет. В оборонному відомстві наголосили, що це результат роботи українських сил і тисячі врятованих життів.

Це результат титанічної праці українських сил ППО. Сучасні системи протиповітряної оборони, надані нашими партнерами, врятували тисячі життів, — пояснили у Міноборони.

Водночас у відомстві додали, що Україна потребує більше систем ППО задля захисту від російських атак. Наразі цивільна інфраструктура залишається основною ціллю російських ударів.

Нарізі Україна зіштовхується з критичною нестачею боєприпасів. Без допомоги союзників, вже до кінця місяця у країни можуть скінчитися запаси ракет систем ППО для захисту своїх міст.

Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.

У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.

В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.

Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Центр протидії дезінформації заперечив інформацію про нібито запровадження в Україні “трудової повинності”, наголосивши, що жодних відповідних законопроєктів не існує.