На фестивалі в Італії українку дискваліфікували через протест проти росіянина в журі
Джерело: Анна Петренко/Instagram
На фестивалі циркового мистецтва Salieri Circus Award в Італії українку Анну Петренко виключили зі списку учасників після протесту проти запрошення до журі керівника Московського цирку Максима Нікуліна.
Для участі в конкурсі запросили артистів із 22 країн світу, зокрема з України. Вперше за час проведення фестивалю одним із членів журі став син російського артиста Юрія Нікуліна – Максим Нікулін, який є генеральним менеджером та художнім керівником Московського цирку та підтримує вторгнення Росії в Україну.
“Під його керівництвом у московському державному цирку існують пільги для учасників бойових дій в Україні та їхніх дітей, а пропагандистські бригади артистів виступають для військових. Максим Нікулін у численних інтерв’ю відкрито заявляє, що допомагає військовим і підтримує владу в цьому питанні. Щодня по Україні прилітають бомби в мирні будинки! Як людину з таким іміджем можна було запросити до журі, де виступають артисти з України?” – йдеться у дописі.

Фото: Петренко

Фото: Петренко
У відповідь на це українка вийшла на сцену з українським прапором та листівками “Нікулін підтримує вторгнення в Україну”.
За словами Анни, у такий спосіб вона висловила своє невдоволення і назвала це рішення організаторів “спробою реабілітації іміджу Росії – агресора у війні проти України”.
“Я рада, що мене запросили виступити на фестивалі Salieri Circus Award. Мені дуже сподобалася Італія, і я дуже полюбила людей, з якими познайомилася та працювала. Вибачаюся перед глядачами, які вчора не побачили мого виступу. Коли я їхала на фестиваль, я не знала, що вперше з моменту заснування фестивалю до складу журі буде запрошено представника країни-агресора, Росії. Надсилаю любов і обійми усім, хто мене підтримав, і бажаю мирного неба над головою”, – написала Петренко.
Організатори фестивалю виключили Анну зі списку учасників, заявивши, що фестиваль – не місце для розв’язання політичних питань.
- Спортивний арбітражний суд (CAS) у швейцарській Лозанні ухвалив остаточно рішення щодо російської фігуристки Каміли Валієвої у справі про допінг.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.