На голосуванні за мобілізаційний законопроєкт присутні 28 депутатів – Железняк
Джерело: Ярослав Железняк/Telegram
Народний обранець Ярослав Железняк розповів, що на голосування за мобілізаційний законопроєкт прийшли 28 нардепів.
“Ближче до півночі починається філософська дискусія серед депутатів, а якщо хтось після 23:59 викличе поліцію в Раду вони мають відреагувати на порушення комендантської години чи ні? Ще і великою групою осіб…десь 28-м депутатів”, – написав він.
Фото: Железняк
Своєю чергою, нардеп від “Європейської Солідарності” Олексій Гончаренко заявив, що станом на зараз народні обранці вже перетнули позначку в 2 тисячі правок з понад 4 тисяч.
“Рада продовжує працювати, навіть попри комендантську годину”, – поінформував він.
Раніше нардепка від фракції “Європейська солідарність” Вікторія Сюмар розповіла, що голосування за мобілізаційний законопроєкт відбувається в “пустій залі” Верховної Ради.
- 9 квітня Комітет національної безпеки та оборони підготував остаточний варіант мобілізаційного законопроєкту до другого читання. Зауважимо, кожна правка може бути врахована, або ж відхилена безпосередньо під час голосування.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.