На Харківському напрямку загинув лідер «Добровольчого руху ОУН» Микола Коханівський

Джерело: УП з посиланням на джерела в батальйоні ОУН

На фронті загинув засновник добровольчого батальйону “ОУН” Микола Коханівський.

Повідомляється, що оборонець загинув, перебуваючи в окопі. Наразі немає інформації про дату поховання.

У 2003 році Коханівський вступив до Конгресу українських націоналістів. Став відомий після того, як разом із групою однодумців пошкодив пам’ятник Леніну на Бессарабській площі в Києві. Правоохоронці порушили проти Коханівського кримінальне провадження, а у 2013 році, Коханівського засудили до трьох років умовного ув’язнення.

Поки тривав судовий процес, Коханівський брав участь у парламентських виборах 2012 року, де отримав більш як 1% голосів. Під час Революції гідності Коханівський очолив одну із сотень Самооборони Майдану.

Коханівський воював на сході України з 2014 року, був командиром “Добровольчого руху ОУН”. У 2016 році брав участь в акціях проти “Сбербанку Росії” та “Альфа-банку”.

Довідка. Народився Микола Коханівський 25 травня 1971 року у Приазовському (Запорізька область). Виріс в українській родині без батька. До 32 років розмовляв російською, згодом перейшов на українську мову.

2003 року переїхав до Києва, де розпочав громадську діяльність націозахисного характеру. Заробляв на життя на будівництві, охоронцем, газозварювальником.

2004 бере участь у Помаранчевій революції. У повторному другому турі президентських виборів 2004 року стає головою виборчої комісії в Єнакієвому.

У 2005 році бере участь у відзначенні Дня створення УПА 14 жовтня. З 19 по 31 грудня 2005 року бере участь у голодуванні біля адміністрації президента проти набуття чинності так званої політреформи, яка змінила президентсько-парламентську форму правління в Україні на парламентсько-президентську. Відповідно, ця політреформа суттєво позбавляла тодішнього президента Віктора Ющенка повноважень на догоду депутатам Верховної Ради, більшість з яких становили “регіонали” Януковича. Голодування припинено 1 січня 2006 року через вступ у дію “політреформи” та безперспективності продовження акції.

2006 — бере участь в організації відзначення річниці створення УПА 14 жовтня 2006 року. Також цього року утворює Комітет Революціонерів Майдану.

2007 — вперше на Софіївський площі запалив Повстанську ватру на честь Дня народження Романа Шухевича 30 червня 2007 року.

2008 — вступає до лав Конгресу українських націоналістів (КУН).

2009 — на честь дня народження генерал-хорунжого УПА Романа пошкодив пам’ятник Леніну на Бесарабській площі в Києві, за що на нього відкривають другу кримінальну справу.

2010 — через конфлікт з помічником колишнього міністра освіти Дмитра Табачника, який проявив зневагу до української мови, на Коханівського завели ще одну кримінальну справу. Він провів кілька тижнів у Лук’янівському СІЗО, з якого був визволений внаслідок масових протестів патріотичної громадськості та завдячуючи правозахиснику Сидору Кізіну.

Вже 2011 року ініціює створення та очолює громадську ініціативу “Комітет визволення політв’язнів”.

У 2011 році вступає до лав ОУН, прийнявши присягу на вірність Україні.

2013 — у листопаді створює Комітет з відзначення дев’ятої Річниці Помаранчевої революції та 19 жовтня 2013 року ініціює на Майдані пресконференцію просто неба, де Левко Лук’яненко, Василь Овсієнко та Лесь Танюк закликали українців виходити на Майдан 22 листопада 2013 року. З першого дня брав участь у революційних подіях. У січні 2014 встановив намет на Хрещатику та створив Першу Київську сотню ОУН ім. Євгена Коновальця.

Загинув 10 червня 2024 в бою під Вовчанськом.

Нагороди: Знак народної пошани “Орден Єдність та Воля” (від 2014 року), Медаль Степана Бандери/100-річчя провідника ОУН (2015 рік), Бойова відзнака Добровольчого Батальйону ОУН (2016 рік), Медаль УПЦ КП “За жертовність і любов до України”.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.

Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.

Ввечері 9 листопада російські війська атакували Київщину. Під масованим ворожим ударом перебував Вишгород. 

Командування російської армії, ймовірно, передає главі РФ Володимиру Путіну фальшиві відеоролики, створені за допомогою штучного інтелекту, про неіснуючі перемоги на фронті в Україні, свідчать джерела, наближені до господаря Кремля.

Володимир Подоляк, старший брат радника Офісу президента України Михайла Подоляка, загинув 19 травня 2024 року у тимчасово окупованій Кирилівці Запорізької області. Відомості про його смерть дослідники отримали з витоку даних Росстату.