На Харківському напрямку загинув лідер «Добровольчого руху ОУН» Микола Коханівський
Джерело: УП з посиланням на джерела в батальйоні ОУН
На фронті загинув засновник добровольчого батальйону “ОУН” Микола Коханівський.
Повідомляється, що оборонець загинув, перебуваючи в окопі. Наразі немає інформації про дату поховання.
У 2003 році Коханівський вступив до Конгресу українських націоналістів. Став відомий після того, як разом із групою однодумців пошкодив пам’ятник Леніну на Бессарабській площі в Києві. Правоохоронці порушили проти Коханівського кримінальне провадження, а у 2013 році, Коханівського засудили до трьох років умовного ув’язнення.
Поки тривав судовий процес, Коханівський брав участь у парламентських виборах 2012 року, де отримав більш як 1% голосів. Під час Революції гідності Коханівський очолив одну із сотень Самооборони Майдану.
Коханівський воював на сході України з 2014 року, був командиром “Добровольчого руху ОУН”. У 2016 році брав участь в акціях проти “Сбербанку Росії” та “Альфа-банку”.
Довідка. Народився Микола Коханівський 25 травня 1971 року у Приазовському (Запорізька область). Виріс в українській родині без батька. До 32 років розмовляв російською, згодом перейшов на українську мову.
2003 року переїхав до Києва, де розпочав громадську діяльність націозахисного характеру. Заробляв на життя на будівництві, охоронцем, газозварювальником.
2004 бере участь у Помаранчевій революції. У повторному другому турі президентських виборів 2004 року стає головою виборчої комісії в Єнакієвому.
У 2005 році бере участь у відзначенні Дня створення УПА 14 жовтня. З 19 по 31 грудня 2005 року бере участь у голодуванні біля адміністрації президента проти набуття чинності так званої політреформи, яка змінила президентсько-парламентську форму правління в Україні на парламентсько-президентську. Відповідно, ця політреформа суттєво позбавляла тодішнього президента Віктора Ющенка повноважень на догоду депутатам Верховної Ради, більшість з яких становили “регіонали” Януковича. Голодування припинено 1 січня 2006 року через вступ у дію “політреформи” та безперспективності продовження акції.
2006 — бере участь в організації відзначення річниці створення УПА 14 жовтня 2006 року. Також цього року утворює Комітет Революціонерів Майдану.
2007 — вперше на Софіївський площі запалив Повстанську ватру на честь Дня народження Романа Шухевича 30 червня 2007 року.
2008 — вступає до лав Конгресу українських націоналістів (КУН).
2009 — на честь дня народження генерал-хорунжого УПА Романа пошкодив пам’ятник Леніну на Бесарабській площі в Києві, за що на нього відкривають другу кримінальну справу.
2010 — через конфлікт з помічником колишнього міністра освіти Дмитра Табачника, який проявив зневагу до української мови, на Коханівського завели ще одну кримінальну справу. Він провів кілька тижнів у Лук’янівському СІЗО, з якого був визволений внаслідок масових протестів патріотичної громадськості та завдячуючи правозахиснику Сидору Кізіну.
Вже 2011 року ініціює створення та очолює громадську ініціативу “Комітет визволення політв’язнів”.
У 2011 році вступає до лав ОУН, прийнявши присягу на вірність Україні.
2013 — у листопаді створює Комітет з відзначення дев’ятої Річниці Помаранчевої революції та 19 жовтня 2013 року ініціює на Майдані пресконференцію просто неба, де Левко Лук’яненко, Василь Овсієнко та Лесь Танюк закликали українців виходити на Майдан 22 листопада 2013 року. З першого дня брав участь у революційних подіях. У січні 2014 встановив намет на Хрещатику та створив Першу Київську сотню ОУН ім. Євгена Коновальця.
Загинув 10 червня 2024 в бою під Вовчанськом.
Нагороди: Знак народної пошани “Орден Єдність та Воля” (від 2014 року), Медаль Степана Бандери/100-річчя провідника ОУН (2015 рік), Бойова відзнака Добровольчого Батальйону ОУН (2016 рік), Медаль УПЦ КП “За жертовність і любов до України”.
- На російсько-українській війні загинув військовий фотограф Арсен Федосенко. Він загинув внаслідок російського обстрілу КАБами на фронті.
- 10 червня 2022 року на російсько-українській війні загинув Олексій “Рекрут” Чубашев – автор медійного проєкту для підтримки ЗСУ “Рекрут UA”, екскерівник “Армії FM” та Військового телебачення України. Він став боронити Україну з першого дня російського повномасштабного вторгнення.
- Рівно два роки тому, 9 червня 2022 року, на війні загинув розвідник 93 окремої механізованої бригади “Холодний яр” та глава громадської організації “Захистимо Протасів Яр” – Роман Ратушний.
- 2 червня під час виконання бойового завдання на Лиманському напрямку загинув боєць В’ячеслав “Хміль” Залевський, який служив у 12-й бригаді спеціального призначення “Азов” Національної гвардії України.
Генерал-лейтенант Олександр Павлюк, командувач Сухопутних військ Збройних Сил України, повідомив, що за тиждень з 18 по 24 липня підрозділи РЕБ зірвали майже 8 тисяч завдань ворога із застосування розвідувальних БпЛА та FPV-дронів.
Станом на 22:00 в п’ятницю, 26 липня, від початку доби по всій лінії фронту кількість бойових зіткнень збільшилась до 107.
Румунія заявила, що виявила на своїй території фрагменти російських безпілотників, проте в НАТО стверджують, що не бачать ознак навмисного нападу на територію Альянсу.
Лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко привіз українським захисникам на Харківщину нову партію техніки, зокрема дрони, системи радіоелектронної боротьби, командно-штабні машини та техніку для будівництва фортифікацій.
Протягом дня, 26 липня, армія РФ здійснила 16 обстрілів прикордонних територій та населених пунктів Сумської області. Загалом зафіксовано 69 вибухів.