На саміті НАТО обговорення Китаю і Тайваню поступається проблемам України – CNN

Джерело: CNN

Присутність чотирьох лідерів Азійсько-Тихоокеанського регіону на саміті НАТО у Вільнюсі свідчить про те, що Україна є не єдиним важливим питанням безпеки на порядку денному європейсько-північноамериканського оборонного альянсу.

Війна РФ проти України об’єднала членів очолюваного США альянсу ближче, ніж будь-коли з часів “холодної війни”, і 11 липня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг підсумував колективне занепокоєння тим, що те, що відбувається нині в Україні, завтра може статися в Азії.

Він пояснив, що дедалі більш репресивна політика китайського уряду всередині країни та поведінка за кордоном кидають виклик безпеці, цінностям та інтересам НАТО. За його словами, автократичні країни, включаючи Китай, дивляться на дії Росії в Україні та зважують витрати та вигоди від наступальних дій.

12 липня, на другий день саміту, в Альянсі акцентували ці занепокоєння, зробивши кілька посилань на Китай у жорстко сформульованому комюніке, в якому сказано, що заявлені амбіції Пекіна створюють “системні виклики євроатлантичній безпеці”. Відзначаючи, що Альянс залишається “відкритим для конструктивної взаємодії” з Китаєм.

Китай використовує “широкий спектр політичних, економічних і військових інструментів, щоб збільшити свій глобальний вплив і проектну потужність, залишаючись непрозорим щодо своєї стратегії, намірів і військового нарощування”, відзначається в комюніке, яке закликає Пекін “утриматися від будь-якої підтримки військових зусиль Росії”.

Хоча ані Столтенберг, ані спільне комюніке не згадали острів Тайвань, самоврядна демократія є найбільш очевидною точкою порівняння з подіями в Європі, враховуючи, що правляча Комуністична партія Китаю залишається відданою “стратегії об’єднання”.

Зі свого боку, Китай каже, що Тайвань – це внутрішня справа, і він не бачить ролі країн регіону, не кажучи вже про членів НАТО.

Міністерство оборони Тайваню відзначило велику кількість китайських військових літаків у небі навколо острова після оприлюднення комюніке НАТО. Після 7 години ранку за місцевим часом було виявлено 30 літаків Народно-визвольної армії, зокрема 23, які або перетнули середню лінію Тайванської протоки, або увійшли в південно-східну та південно-західну частини ідентифікаційної зони ППО.

Мірна Галіч, старша політична аналітикиня Інституту миру США, зауважила, що присутність чотирьох лідерів Тихоокеанського регіону у Вільнюсі “є свідченням інтересу [НАТО] до Індійсько-Тихоокеанського регіону та зосередженості на викликах, які створює Китай для альянсу”.

У цьому питанні Столтенберг, схоже, підтримує спільну позицію з президентом США Джо Байденом, і вони пообіцяли зміцнити зв’язки НАТО з Тихоокеанським регіоном під час зустрічі в Білому домі минулого місяця.

Лідери Азійсько-тихоокеанського регіону можуть прагнути до більшої участі в альянсі, водночас наразі немає консенсусу відносно ролі, яку НАТО має відігравати в Тихому океані.

У той час, як Столтенберг та інші хотіли б, щоб НАТО відкрило офіс зв’язку в Японії, аби забезпечити стабільніший зв’язок зі своїми тихоокеанськими партнерами, президент Франції Емманюель Макрон виступає проти цього та вже повідомив генерального секретаря про опозицію Парижа. Французька позиція полягає в тому, що НАТО є північноамериканським і європейським альянсом, а не глобальним.

Зауважується, що військові дії проти сил США, дислокованих в Японії чи Південній Кореї, або навіть на тихоокеанській території США Гуам, не підпадають під повноваження НАТО щодо колективної самооборони. Водночас за межами НАТО її члени посилюють свою військову видимість у Тихому океані.

НАТО є регіональним альянсом Європи та Північної Америки, але виклики, з якими ми зіштовхуємося, є глобальними, – зауважив Столтенберг, нагадуючи про запрошення на саміт для лідерів тихоокеанських країн. – Ми повинні мати загальне розуміння ризиків безпеці, з якими ми стикаємося, і працювати разом, щоб зміцнити стійкість наших суспільств, економік і демократій.

Нагадаємо, Пекін розкритикував текст спільного комюніке країн-членів НАТО з саміту у Вільнюсі, в якому йдеться, що Китайська Народна Республіка кидає виклик інтересам, безпеці та цінностям Північноатлантичному альянсу.

• 11 липня країни-члени НАТО узгодили спільне комюніке щодо України на саміті у Вільнюсі. У НАТО запевнили, що запросять Україну до Альянсу, коли країни-члени погодяться, і усі умови будуть виконані.
• Президент України Володимир Зеленський вранці 12 липня прибув на саміт НАТО у Вільнюсі. У межах зустрічі відбудеться інавгураційне засідання Ради Україна-НАТО.
• 12 липня на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті створення вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.
• Президент Володимир Зеленський повідомив, що 12 липня у Вільнюсі продовжиться робота саміту та анонсував низку зустрічей зі світовими лідерами.