На тлі посилення спеки міста Європи звертаються до вікових способів зберігання прохолоди – NYT
Джерело: The New York Times
Не існує єдиного архітектурного прийому, здатного вирішити проблему виснажливої спеки, яка охопила цього літа більшу частину Європи. Але експерти вважають, що на континенті, де кондиціонування повітря – відносно обмежене, методи сталого будівництва можуть мати велике значення для захисту мешканців.
Як розповіли у виданні, ці особливості, серед яких – внутрішні двори, важкі жалюзі, світловідбивна фарба та фасади з білого каменю, – можуть зберігати будинки природно прохолодними та зменшувати потребу в кондиціонуванні.
Проблема, зокрема для середземноморських міст, які зіткнулися з пекучою спекою цього літа, полягає в тому, що багато нових будівель були зведені з використанням західних стилів, які утримують тепло, – пояснює Маріалена Ніколопулу, професорка стійкої архітектури в Кентському університеті Англії.
Сучасні багатоповерхівки та застосування таких матеріалів, як асфальт для доріг, утримують тепло, сприяючи ефекту “теплового острова”, коли міста спекотніші, ніж навколишні сільські райони.
Зазначається, що у Сполучених Штатах деякі власники будинків та підприємства інвестують у недорогі методи охолодження будівель, зокрема у фарбування дахів білим або іншим світловідбивним кольором, що може допомогти зробити кондиціонери більш енергоефективними.
У середземноморських країнах, таких як Греція, Італія, Іспанія та Португалія, традиційні будинки, зазвичай, мають якості, що дозволяють “дути з вітерцем”. Товсті стіни допомагають поглинати тепло впродовж дня і віддавати його вночі, а елементи, що забезпечують тінь, такі як перголи, також служать для охолодження жителів і зменшення впливу сонячного проміння. Окрім цього, вузькі проходи у деяких центрах міст і обсаджені деревами вулиці також створюють тінь для пішоходів.
У Європі хвилі спеки трапляються частіше та інтенсивніше, ніж у багатьох інших частинах світу, а в багатьох будинках немає кондиціонерів. Уряди Греції, Італії та Іспанії запровадили заходи для захисту жителів від спеки, включаючи направлення людей у громадські місця для охолодження, покладаючись на системи попередження про екстремальну спеку та плануючи створення невеликих парків по сусідству, які можуть бути на кілька градусів прохолоднішими, ніж на вулицях.
Втім експерти з охолодження кажуть, що підвищена залежність від енергоємних систем кондиціонування повітря не є стійким рішенням. Згідно зі звітом Світового банку за 2019 рік, звичайні охолоджувальні пристрої, включаючи кондиціонери та холодильники, вже становлять до 10 відсотків усіх глобальних викидів парникових газів.
Попри те, що температура в Північній Європі, як правило, нижча, ніж у Південній Європі, головна проблема полягає в тому, що багато будинків спроектовані таким чином, щоб утримувати тепло.
Прикладом цього є Скандинавія, де багато будинків побудовані з використанням більш легких будівельних матеріалів, таких як дерево, яке чудово підходить для холодної погоди, але може ускладнити виживання в сильну спеку.
- Частиною південної Європи та північно-західної Африки прокотилася хвиля спеки, яка може побити рекордні температури найближчими днями.
- Експерти зазначили, що через сильну спеку люди можуть страждати від сильного потовиділення, запаморочення, м’язових спазмів і навіть блювоти, а теплове виснаження та теплові удари, ймовірно, стануть більш поширеними.
- Цей місяць є найспекотнішим на планеті за всю історію спостережень – приблизно за 120 000 років.
Вранці 26 червня російські окупаційні війська атакували Краматорську громаду, застосувавши FPV-дрон. Унаслідок удару загинув чоловік.
Служба безпеки України спільно з Офісом Генерального прокурора повідомила про заочну підозру ще одному судді Південного окружного військового суду РФ, який причетний до незаконного засудження українського військовополоненого.
В тимчасово окупованому Криму російська влада засудила місцевого жителя до 17 років позбавлення волі за звинуваченням у донатах для ЗСУ.
Виконувачка обов’язків президентки Венесуели Делсі Родрігес заявила, що кількість загиблих унаслідок двох землетрусів зросла до понад 500.
Українську журналістку з Мелітополя, 64-річну Ірину Левченко, яку російські окупанти незаконно утримують із 2023 року, етапували із Сімферопольського СІЗО до Краснодара. Разом із нею до Росії вивезли ще близько десяти українських політв’язнів.