На тлі війни Росії проти України ЄС готується до «бюджетної битви» – Euronews
Джерело: Euronews
Брюссель готується до бюджетної битви: на фінансування України припадає половина з майже 100 млрд євро, які Європейська комісія просить виділити на зміцнення поточного бюджету на 2021-2027 роки. Європейський Союз потребує більше грошей.
Як розповіли у виданні, іншу половину планують спрямувати на 6 напрямків, зокрема на міграцію, суверенний фонд для реалізації промислового плану, відсотки за боргом за відновлення після пандемії, витрати на персонал та резерв на випадок непередбачуваних обставин.
Бюджетний комітет Європарламенту бажає збільшити витрати ще на 10 млрд євро. Розглядається можливість поєднання державних внесків та нових джерел доходів, таких як податки на глобальні компанії та на фінансові операції.
ЄС має на меті внести більше грошей до Фонду для України, який підтримуватиме нашу державу на суму 50 млрд євро у період з 2024 по 2027 рік. Ці кошти будуть поділені на гранти та кредити за аналогією з історичним планом Маршалла.
Європарламент схвалив пропозицію Єврокомісії щодо перегляду бюджету.
“Ми зможемо надати підтримку уряду України у розробці плану її відновлення та підготовки до вступу до ЄС, а також допомогти залученню приватних інвестицій та забезпечувати спадкоємність наших експертних знань для тих, хто бере активну участь у програмі реформ”, – запевнив Міхаель Галер, депутат Європарламенту від Європейської народної партії (ЄНП) та співдоповідач Фонду для України.
Водночас парламент не підтримує ідею скорочення поточних програм.
“Ми повинні захистити політику згуртування та загальну сільськогосподарську політику, а також їх фінансування. Це політика, яка є частиною договорів Європейського союзу від самого початку його створення, і це фундаментальні ресурси, які не можуть бути скорочені будь-якої миті”, – пояснила Маргарида Маркес, представниця Соціалістичної та Демократичної партії (S&D), співдоповідачка із середньострокового перегляду бюджету ЄС.
Зазначено, що така пропозиція, швидше за все, зустріне опір з боку Європейської Ради, оскільки низка країн-членів не хоче платити в скарбницю Брюсселя більше або брати на себе нові спільні боргові зобов’язання.
Однак, на думку аналітиків, ЄС буде вимушений адаптуватися до нової глобальної реальності.
“Ці семирічні бюджетні цикли з дуже довгими переговорами – насправді захищені та складні речі, вони не працюють у світі, де є дуже термінові проблеми і де потрібно реагувати набагато швидше. Нині бюджет ЄС також досить малий: він становить максимум 1% від ВВП ЄС. Цілком можливо, що з’являться додаткові бюджетні потреби”, – прокоментував Хізер Граббе, аналітик Брюссельського аналітичного центру Bruegel.
- Сенатор США Ліндсі Грем, під час пресконференції у Києві 23 серпня зауважив, що Сполучені Штати витратили на допомогу Україні не менш як 3% свого воєнного бюджету. Натомість ЗСУ вже знищили половину російської армії.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.