На війні загинув партієць «Євросолідарності», нацгвардієць Василь Грабовенський
Джерело: Петро Порошенко/Telegram
Боронячи Україну загинув партієць “Євросолідарності”, який з початку повномасштабного вторгнення Росії вступив до лав Національної гвардії, Василь Грабовенський.
Як розповів лідер фракції, 13 травня Василь зазнав кульового поранення, стримуючи наступ росіян на село Липці. Сьогодні він повернувся на щиті на рідну Львівщину.
“Сміливий, рішучий воїн. Вірний друг та товариш. Василь завжди гнув власну лінію та боровся за право жити гідно в Україні. Саме тому з першого дня повномасштабного вторгнення він доєднався до лав Національної гвардії. Знаю, що його батько та брат теж воюють. Дуже любив життя, цінував кожну хвилину. Герою не було й 30… Неймовірно тяжко зараз усвідомити його загибель”, – написав Порошенко.
Він також висловив свої співчуття матері загиблого Ользі Степанівні, яка працює вихователькою у дитячому садку, рідним, друзям і побратимам.
- 6 травня в бою за Україну загинув оборонець “Азовсталі” Назарій Гринцевич на псевдо “Грєнка”.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.