На Заході обговорюють три лінії оборони України після завершення війни – FT
Джерело: Financial Times
Західні союзники України розробили приблизний план захисту країни у разі укладення мирної угоди з Росією, повідомили поінформовані джерела.
Минулого тижня президент США Дональд Трамп повідомив європейських лідерів, що Вашингтон брати участь у координації зусиль щодо гарантій безпеки для України. Відтоді високопоставлені американські чиновники у численних розмовах із європейськими партнерами зазначали, що Вашингтон готовий надати “стратегічні засоби”, включно з розвідкою, спостереженням, засобами управління та контролю, а також засобами ППО для підтримки будь-яких сил, розгорнутих на місці під керівництвом Європи, повідомили FT четверо джерел.
У приватних бесідах європейські посадовці визнавали, що будь-яке розгортання сил в Україні можливо лише за підтримки США. Вашингтон вже постачає Києву системи ППО Patriot, проте післявоєнна підтримка України включала б літаки США, а також наземні системи радарів, що допоможуть європейським силам закрити небо для польотів і створити повітряний щит для України.
У межах будь-якої мирної угоди широкі можливості США у галузі розвідки, спостереження та командування дозволять здійснювати супутникове спостереження за дотриманням умов припинення вогню та ефективно координувати дії західних сил в Україні.
Пропозиція Вашингтона залежить від зобов’язань європейських столиць щодо розгортання десятків тисяч військовослужбовців в Україні, попередили офіційні особи. За їх словами, пропозиція США все ще може бути відкликана.
Як акцентували посадовці зі США, Вашингтон все ще проти розміщення американських військ в Україні. Деякі представники адміністрації Трампа, включно з міністром оборони Пітом Гегсетом, скептично ставляться до будь-якої прямої участі США у гарантіях безпеки для України, побоюючись нового конфлікту.
Попередній план передбачає три лінії оборони України:
- Демілітаризована зона, яку, можливо, патрулюватимуть миротворці з третіх країн.
- За цією зоною буде розташована набагато більш стійка межа, яку будуть захищати українські військові, озброєні та підготовлені силами НАТО.
- Європейські сили стримування розташовуватимуться в України як третя лінія оборони, тоді як американські сили підтримуватимуть їх із тилу.
Між тим, навіть за потенційної підтримки США, політики у багатьох європейських країнах висловлюють занепокоєння щодо можливої відправки військ в Україну, зазначає FT.
Як повідомляв Bloomberg, на зустрічі європейських лідерів 19 серпня обговорювали перспективу направлення військ після завершення активних бойових дій. За даними агентства, готовність надати контингент висловили близько десяти держав, зокрема Велика Британія та Франція.
Ініціаторкою виступила прем’єрка Італії Джорджа Мелоні. Її план передбачає механізм колективної допомоги, котрий може стати альтернативою членству в НАТО, повідомляють джерела, знайомі з перебігом дискусій.
Президент Франції Емманюель Макрон того ж дня заявив, що Європа здатна розгорнути “сили підтримки” на суші, морі й у повітрі, водночас президент США Дональд Трамп наголосив, що першими в Україну увійдуть саме європейські армії – Франції, Німеччини та Великої Британії.
- 25 червня премʼєр-міністерка Італії Джорджа Мелоні на зустрічі з президентом США Дональдом Трампом закликала його продемонструвати в російсько-українській війні таку ж рішучість, яку проявила Америка стосовно Ірану.
- Спецпредставник Дональда Трампа з питань України Кіт Келлог відповів російському олігарху Константіну Малофєєву, який заявив, що Путін “пошле до біса” мирну пропозицію Трампа.
- Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен заявила, що президент Франції Емманюель Макрон мав рацію, коли висунув пропозицію відправки військ в Україну, змушуючи Росію лише здогадуватися про межі західної підтримки Києва.
- Парламент Нідерландів схвалив резолюцію про можливе розгортання миротворців на лінії розмежування в Україні у разі укладання перемирʼя з РФ.
Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що Україна повинна змінити підхід до евакуації цивільного населення.
Російська компанія “Лукойл” оголосила форс-мажор на своєму нафтовому родовищі в Іраку “West Qurna-2”, що стало став найбільшим наслідком санкцій, запроваджених минулого місяця проти у межах ініціативи президента США Дональда Трампа щодо припинення війни РФ проти України.
Внаслідок нічної атаки Росії на енергетичну інфраструктуру 8 листопада українська енергосистема втратила щонайменше один гігават потужностей.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що американська сторона перед серпневим самітом на Алясці нібито пообіцяла, що український президент Володимир Зеленський “не перешкоджатиме досягненню миру”.
Уряд Малаві розпочав розслідування після повідомлень про те, що молодих жінок із країни обманом завербували для роботи на російських військово-промислових об’єктах, зокрема у виробництві безпілотників типу “Шахед”.