Нацрада нагадала медіа про етичні стандарти під час висвітлення російсько-української війни
Джерело: Нацрада
Національна рада з питань телебачення і радіомовлення вкотре закликала українські медіа та медійників до морально-етичних норм та журналістських стандартів у висвітленні війни.
Зауважується, що деякі українські медіа припустилися помилок, коли писали про рукопашний бій між українським військовим і російським штурмовиком.
Деякі українські медіа і собі поширили це криваве відео смертельного двобою та останніх хвилин життя українського героя. Окрім того, журналісти оприлюднили інформацію про особу нашого військового – його ім’я та прижиттєві фото, попередньо не погодивши це з рідними загиблого воїна, – зауважили у повідомленні.
Нацрада акцентувала: висвітлюючи певні моменти боротьби українців проти російських загарбників, дуже важливо прагнути і досягати балансу між правдою, етикою та суспільною важливістю інформації.
Також у Нацраді закликали враховувати такі застереження та рекомендації:
- Уникати поширення фото- чи відеозображень надмірного насильства й жорстокості, кривавих епізодів страти військових і полонених, великих планів тілесних ушкоджень, щоб не травмувати аудиторію, не завдавати додаткового емоційного удару родинам загиблих, не завдавати шкоди фізичному, психічному або моральному розвитку дітей. Уникати публікації фото чи відео, які можуть бути розцінені як принизливі для потерпілих. Треба впевнитись, що зображення таких сцен має реальну новинну цінність для аудиторії медіа.
- Якщо це можливо, замінити фото- чи відеозображення сцен насильства та жорстокості текстовим описом події з використанням коректної і точної лексики та дотриманням морально-етичних норм і стандартів журналістики.
- Контент, який містить сцени насильства та жорстокості, показ великим планом загиблої, смертельно пораненої чи сильно покаліченої людини, має проходити попередню редакційну експертизу/обговорення щодо його етичності та цінності для аудиторії. В окремих ситуаціях, у разі ухвалення позитивного рішення щодо його оприлюднення, така публікація має містити редакційне обґрунтування і пояснення для аудиторії стосовно мотивів оприлюднення такого контенту, позицію редакції щодо причин його поширення на широку аудиторію. Вкрай необхідно додавати попередження про наявність чутливих моментів перед їхньою демонстрацією.
- Необхідно поважати приватність і почуття членів родин військових і цивільних жертв російської збройної агресії. Не публікувати імен, відео чи фотографій загиблих чи покалічених українських громадян без згоди їхніх рідних і близьких людей. Пам’ятати про моральну відповідальність перед родинами загиблих військовослужбовців.
- На позначення ворога вживати точну та коректну лексику: російські військовослужбовці, окупанти, загарбники, штурмовики, поневолювачі, вороги України тощо.
- Уникати опису чи показу деталей, які можуть деморалізувати військовослужбовців або цивільних громадян. Дотримуватися балансу між необхідністю інформування громадськості та збереженням ментального здоров’я аудиторії.
Прикро, що українські медіа й соціальні платформи слідом за російськими джерелами у своїх публікаціях назвали російського загарбника лише етнонімом “якут”, хоча його етнічна приналежність у цій ситуації абсолютно не важлива, – додали у Нацраді.
І нагадали, що, відповідно до частини першої статті 42 Закону України “Про медіа”, у матеріалах медіа (крім фільмів) обмежується поширення інформації, що може завдати шкоди фізичному, психічному або моральному розвитку дітей, та в яких міститься інформація з надмірним зосередженням уваги на насильстві, а саме поширення висловлювань або зображень насильства, які не є обґрунтованими або є надмірними в контексті відповідної програми чи публікації.
Жодні звірства агресора не мають перекреслювати людяність і професіоналізм у роботі медіа. Жорстокість і насильство, що їх приносить війна у наше життя, не мають стати головними темами журналістських матеріалів, – наголосили у повідомленні.
- Раніше Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення закликала журналістів до коректного та професійного підходу у висвітленні чутливих тем, особливо процесу мобілізації та діяльності ТЦК.
4 грудня під час 20-го засідання Комітет ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту ухвалив рішення про внесення ще 19 українських об’єктів культурної спадщини до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом. Загальна кількість українських об’єктів у Списку культурних цінностей під посиленим захистом зросла до 46.
Повномасштабна війна РФ проти України спричинила безпрецедентні руйнування природного середовища, знищення екосистем і масштабне забруднення повітря, ґрунтів та водних ресурсів. За даними Державної екологічної інспекції, станом на сьогодні сума завданих довкіллю збитків становить 6,01 трлн грн, що є найбільшими ековтратами, зафіксованими в Європі за сучасної історії.
Колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак, який залишив посаду наприкінці листопада, продовжує обіймати щонайменше дев’ять посад у державних органах та консультативних радах.
Ще семеро українських дітей – шість хлопчиків і одна дівчинка – були повернуті до своїх родин у межах ініціативи з повернення депортованих дітей. З цієї нагоди перша леді США Меланія Трамп оприлюднила заяву, у якій оцінила зусилля учасників процесу.
Президент Франції Емманюель Макрон під час зустрічі з главою КНР Сі Цзіньпіном запропонував запровадити мораторій на удари Росії по енергетичній інфраструктурі України під час зимового періоду.