Росія відбирає інсулін у непрацездатних
Джерело: СЗРУ
Російська влада визнала, що не може забезпечити усіх хворих на цукровий діабет пільговими ліками, тож, запровадила пріоритетний доступ для “найбільш працездатних” пацієнтів. Решта – близько мільйона осіб із 5,5 млн хворих – фактично залишаються без державної підтримки.
Як зазначає Служба зовнішньої розвідки України, пріоритет у доступі до препаратів відтепер отримають “найбільш працездатні” в Росії – ті, чия терапія, за логікою посадовців, “економічно обґрунтована”.
До цієї категорії потрапили 105,5 тис. росіян віком до 60 років із діабетом II типу, котрі мають ускладнення на серце або нирки, але ще не отримали інвалідність. Решта – близько мільйона осіб, що потребують цукрознижувальних препаратів, – фактично виведені за межу державної турботи.
Це не надзвичайна ситуація – це норма. Узимку препарати зникали в Єкатеринбурзі та Оренбурзі, восени – у Волгоградській, Владимирській та Ульянівській областях. У Забайкаллі дефіцит набув настільки критичного характеру, що люди були змушені міняти регіон проживання заради доступу до життєво необхідних ліків, – додали у відомстві.
Як пояснили у СЗРУ, Кремль не приховує логіки: повномасштабна війна поглинає ресурси, тоді як громадяни, що не здатні повернути інвестицію у вигляді робочої сили або податків, перетворюються на баласт.
Держава, яка офіційно ранжує хворих за економічною корисністю, зробила людожерство бюрократичною процедурою.
Раніше стало відомо, що російська влада вирішила відтермінувати на кілька років запровадження обов’язкових щеплень від ротавірусу, вітряної віспи, вірусу папіломи людини (ВПЛ) та менінгококової інфекції через відсутність власних вакцин. Про це мовиться у проєкті розпорядження уряду, підготовленому Міністерством охорони здоров’я РФ.
Згідно з документом, вакцинацію проти ротавірусу планують включити до національного календаря щеплень лише у 2029 році, від вітряної віспи — у 2031 році, від ВПЛ — у 2027 році, а від менінгококу — у 2027 році. Водночас вказано, що такі строки можливі лише за умови достатнього фінансування й наявності повністю вітчизняних препаратів.
Співголова Всеросійського союзу пацієнтів Ян Власов наголосив, що фактично мова про затримку захисту дітей і дорослих від небезпечних інфекцій. На його думку, без сталого державного замовлення російські фармвиробники не здатні розвивати наукові дослідження та промислове виробництво вакцин. У Росії досі немає власних препаратів проти вітряної віспи, ВПЛ і ротавірусу.
Тим часом у країні різко зросла захворюваність на низку інфекцій. У 2025 році кількість випадків менінгококової інфекції подвоїлася: зареєстровано 1,2 тис. заражень проти трохи більш як 600 у 2024 році. Значне зростання також зафіксували щодо вітряної віспи — у деяких регіонах, зокрема у Воронезькій області та Башкортостані, показники збільшилися вдвічі й більше. Сплесків захворюваності на ВПЛ не реєструють, однак за минулі десять років кількість випадків зросла у 2,5 раза. Експерти пов’язують це з відсутністю вакцин та профілактики.
Нещодавно повідомляли, що в Росії стрімко дорожчають ліки, що вже випереджає загальний рівень інфляції майже у 3,5 раза. Так, у січні–серпні 2025 року середня ціна упаковки лікарського препарату зросла до 416 рублів – на 13,6 % більше, ніж торік.
ТОП медикаментів, що подорожчали найбільше: Кеторол – на 30 %; Нафазолін – на 25 %; Дротаверин (торгова назва Но-шпа) – на 15 %; Корвалол – на 14 %; Анальгін та Еналаприл – на 13 %; Ібупрофен та Цитрамон – на 12 %.
Очевидно, що зниження цін не прогнозується. Аптечний ринок РФ дедалі більше контролюють три найбільші мережі – “Ригла”, “Апрель” та “Планета здоровья”, які вже охоплюють понад 30 % ринку. Усі три мережі інтегровані у систему російської влади: через держзамовлення, політичні контакти або родинні зв’язки з високопосадовцями. До того ж власник аптек “Планета здоровья” – Олександр Вінокуров, зять міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова.
Тоді як раніше Росія постала перед дефіцитом вакцин. Проблема стосується не лише складних хвороб, ліки проти яких складно дістати, – нині в РФ стало важко дістати й вакцину від вітрянки, від якої стрімко росте захворюваність.
Батьки постають перед серйозними труднощами у спробі вакцинувати дітей проти вітряної віспи. У деяких регіонах препарату немає як у державних, так і у приватних медичних установах. Нині складна ситуація у Свердловській, Воронезькій, Кіровській, Самарській та Челябінській областях і Татарстані.
Місцеві жителі повідомляють про тривалі перебої з постачаннями вакцини. Батьки змушені шукати можливість вакцинуватися в інших регіонах, однак це не завжди можливо через відсутність препарату загалом по країні. За вісім місяців 2025 року випадки вітряної віспи були зареєстровані в усіх суб’єктах РФ. У середньому по країні частка дітей серед хворих становить 94,8 %.
Також стало відомо про те, що необхідну вакцину – від п’яти небезпечних захворювань: дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту, гемофільної інфекції типу b – не отримують навіть новонароджені. Росіянки, які щойно народили дітей, пишуть петиції про те, що вакцин не вистачає і вони змушені звертатися до приватних клінік, сплачуючи п’ять тисяч рублів за одну вакцину. Про цю ж проблему заявляли у Володимирській, Білгородській, Омській, Самарській, Курській областях і Тюмені.
- Активісти руху “Жовта Стрічка” повідомили, що так званий “мінздрав” Криму надіслав листа підконтрольний окупаційній владі, у якому вимагає від Сімферопольського центру паліативної медицини (установи, що опікується невиліковно хворими) долучитися до фінансування виплат російським силовикам.
- Російські промислові гіганти відправляють працівників у відпустки або переводять на скорочений робочий тиждень. Причина – стагнація військової економіки, падіння внутрішнього попиту та зменшення експорту.
- Агресивна політика Кремля фактично відрізала російських пацієнтів від сучасних фармацевтичних розробок. Після початку повномасштабного вторгнення в Україну провідні міжнародні компанії згорнули багатоцентрові клінічні випробування в РФ.
Російські окупанти атакували ударним безпілотником склад маркетплейсу Rozetka. Унаслідок удару загинув один працівник, ще семеро людей зазнали поранень.
У Будапешті громадський транспорт працюватиме за новим режимом, щоб зменшити споживання електроенергії. Метро та трамваї повільніше набиратимуть швидкість, а декоративне освітлення будівлі парламенту та споруд Будайського замку тимчасово вимкнуть.
Очевидець російської атаки на Солом’янський район міста Києва розповів про перші хвилини після прильоту і те, що справді знадобилося йому.
Російські окупанти завдали удару FPV-дроном по рейсовому мікроавтобусу на Дніпропетровщині. Унаслідок атаки постраждали семеро людей, серед них – 16-річний хлопець.
Російські окупанти атакували автозаправну станцію в Миколаївському районі ударним безпілотником “Клин”.