Вартість ліків в Росії зросла у 3,5 раза швидше за інфляцію – СЗРУ
Джерело: Служба зовнішньої розвідки України
В Росії стрімко дорожчають ліки, що вже випереджає загальний рівень інфляції майже у 3,5 раза. Так, у січні–серпні 2025 року середня ціна упаковки лікарського препарату зросла до 416 рублів – на 13,6 % більше, ніж торік.
ТОП медикаментів, що подорожчали найбільше:
– Кеторол – на 30 %;
– Нафазолін – на 25 %;
– Дротаверин (торгова назва «Но-шпа») – на 15 %;
– Корвалол – на 14 %;
– Анальгін та Еналаприл – на 13 %;
– Ібупрофен та Цитрамон – на 12 %.
На тлі цінового шоку продажі в упаковках зменшилися на 2,3 %, а в грошовому вираженні – навпаки, зросли на 11 %, до 1,1 трлн рублів. Це означає: росіяни купують менше, але змушені платити більше. З огляду на це вже лунають пропозиції депутатів держдуми надати можливість росіянам купувати таблетки поштучно, а не упаковками – для скорочення витрат на лікування, – зауважили у СЗРУ.
Очевидно, додали у відомстві, що зниження цін не прогнозується. Аптечний ринок РФ дедалі більше контролюють три найбільші мережі – “Ригла”, “Апрель” та “Планета здоровья”, які вже охоплюють понад 30 % ринку. Усі три мережі інтегровані у систему російської влади: через держзамовлення, політичні контакти або родинні зв’язки з високопосадовцями. До того ж власник аптек “Планета здоровья” – Олександр Вінокуров, зять міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова.
Російська фармацевтика опинилася в ситуації, коли ліки стають дедалі менш доступними для населення, а ринок – дедалі більш монополізованим.
Тоді як раніше Росія постала перед дефіцитом вакцин. Проблема стосується не лише складних хвороб, ліки проти яких складно дістати, – нині в РФ стало важко дістати й вакцину від вітрянки, від якої стрімко росте захворюваність.
Батьки постають перед серйозними труднощами у спробі вакцинувати дітей проти вітряної віспи. У деяких регіонах препарату немає як у державних, так і у приватних медичних установах. Нині складна ситуація у Свердловській, Воронезькій, Кіровській, Самарській та Челябінській областях і Татарстані.
Місцеві жителі повідомляють про тривалі перебої з постачаннями вакцини. Батьки змушені шукати можливість вакцинуватися в інших регіонах, однак це не завжди можливо через відсутність препарату загалом по країні. За вісім місяців 2025 року випадки вітряної віспи були зареєстровані в усіх суб’єктах РФ. У середньому по країні частка дітей серед хворих становить 94,8 %.
Також стало відомо про те, що необхідну вакцину – від п’яти небезпечних захворювань: дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту, гемофільної інфекції типу b – не отримують навіть новонароджені. Росіянки, які щойно народили дітей, пишуть петиції про те, що вакцин не вистачає і вони змушені звертатися до приватних клінік, сплачуючи п’ять тисяч рублів за одну вакцину. Про цю ж проблему заявляли у Володимирській, Білгородській, Омській, Самарській, Курській областях і Тюмені.
Іронія в тому, що у розпал епідемій влада закликає громадян «не панікувати» й відповідально вакцинуватися – от тільки вакцин немає. У найкращих традиціях “наддержави”росіяни отримали не захист від хвороб, а черги, відмови та порожні полички у поліклініках. Їм радять берегти здоров’я, але фактично лишають сам на сам із епідеміями – без вибору і без ліків, – додали у СЗРУ.
- Російські промислові гіганти відправляють працівників у відпустки або переводять на скорочений робочий тиждень. Причина – стагнація військової економіки, падіння внутрішнього попиту та зменшення експорту.
- З 29 вересня російський автомобільний гігант “АвтоВАЗ” перевів виробництво на скорочений чотириденний робочий тиждень, який може тривати до шести місяців, повідомив голова профспілкової організації підприємства Сергій Зайцев.
- Служба зовнішньої розвідки України вказала, що поки у розвинених країнах світу перехід на чотириденний робочий тиждень стає символом соціального прогресу – в Росії він перетворюється на прикриття економічної деградації.
Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість радикального розширення річної квоти на прийом біженців, щоб надати притулок більшій кількості “білих мешканців” Південно-Африканської Республіки. За даними джерел, йдеться про додаткові 10 тисяч місць для етнічних африканерів, які, на думку президента, зазнають переслідувань.
Політична напруга через війну на Близькому Сході розколола європейську музичну спільноту. Цього року глядачі в Мадриді, Дубліні та Любляні не побачать фінал “Євробачення” у Відні, оскільки національні канали запровадили повний бойкот події через незгоду з політикою організаторів конкурсу.
Технологічний гігант Meta готується до масштабної оптимізації штату, плануючи звільнити близько 8000 співробітників наступного місяця. Керівництво компанії пояснює цей крок необхідністю вивільнення ресурсів для безпрецедентних інвестицій у розробку штучного інтелекту, сума яких цьогоріч сягне 135 мільярдів доларів.
Рішення італійського уряду використовувати албанську територію для фільтрації мігрантів визнано правомірним з точки зору права ЄС. Це створює важливий прецедент для всієї Європи, оскільки Німеччина та Нідерланди вже розглядають можливість впровадження аналогічних “зовнішніх хабів” до кінця року.
Організація Об’єднаних Націй ініціювала розробку плану подальшої присутності в Лівані через наближення терміну закінчення мандату миротворчих сил UNIFIL. Попри небезпеку перебування у зоні активних бойових дій, офіційний Бейрут наполягає на збереженні міжнародного контролю для стримування ескалації.