Нацрада проведе перевірку «5 каналу» через етер з Іриною Фаріон݁
Джерело: засідання Національної ради з питань телебачення та радіомовлення
Нацрада на засіданні 16 листопада ухвалила рішення про проведення позапланової перевірки “5 каналу”. Причина – етер з мовознавицею та нардепкою VII скликання Іриною Фаріон.
Під час засідання члени Нацради зауважили, що їм надійшли листи, зокрема від Уповноваженого ВР з прав людини Дмитра Лубінця та СБУ щодо трансляції програми “Рандеву з Яніною Соколовою” від 4 листопада, де гостем була Фаріон.
Саме ці звернення стали підставою для позапланової перевірки телеканалу.
За словами члена Нацради Максима Онопрієнка, після моніторингу вище вказаної програми виявлено ознаки порушення закону “Про медіа”, який забороняє поширення дискримінаційних висловлювань щодо національності, віку, статі та інших ознак.
Перевірка “5 каналу” триватиме у період з 7 по 15 грудня 2023 року.
Що передувало?
Нещодавно українська мовознавиця публічно заявила, що не вважає українцями воїнів, котрі спілкуються на фронті російською мовою. У нещодавньому інтерв’ю для проєкту “Рандеву” вона розкритикувала захисників, які спілкуються мовою ворога.
“Я не можу назвати їх українцями. Якщо вони не говорять українською мовою – то нехай себе назвуть “русскіми”. Чому вони такі очманілі? Якщо вони такі моцні та великі патріоти – покажіть свій патріотизм,” – наголосила Фаріон.
Це викликало чимале обурення серед українців. Чимало публічних осіб також відреагували на заяву мовознавиці, розкритикувавши таку позицію.
Зокрема Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець зреагував на заяву мовознавиці Ірини Фаріон щодо російськомовних військових у лавах ЗСУ та звернувся до правоохоронних органів.
Відповідаючи на критику, Фаріон заявила, що боротьба з російською мовою всередині держави “важливіша, ніж боротьба на нульовій позиції”.
Через декілька днів Фаріон знову опинилась у центрі скандалу. 8 листопада студент-філолог з Криму написав мовознавиці Ірині Фаріон особистого листа на пошту, де висловив їй свою підтримку. Своєю чергою, Фаріон оприлюднила цей лист, не приховавши імені відправника. Згодом хлопця затримали росіяни.
Омбудсман Дмитро Лубінець заявив, що звернувся до СБУ через те, що мовознавиця Ірині Фаріон поширила особисті дані студента-філолога з Криму, що призвело до його арешту з боку РФ.
Сама ж Ірина Фаріон вважає, що скандал навколо “зливу” нею особистих даних студента з окупованого Криму є “черговою провокацією” проти неї.
Також після скандалів у Львові студенти Національного університету “Львівська політехніка” вийшли на мітинг проти Ірини Фаріон. Вже наступного дня, 15 листопада, у Львівській політехніці повідомили про звільнення Фаріон.
- Служба безпеки України розпочала кримінальне провадження та вже призначила серію експертиз, спрямованих на вивчення висловлювань і публікацій викладачки, мовознавиці та народної депутатки України VII скликання Ірини Фаріон.
У ніч на 7 вересня російські війська здійснили масовану атаку на Україну, використавши дрони та ракети. Одним із трагічних наслідків став удар по левадах кінного клубу Endurance Horse Sport Club на Київщині, внаслідок якого загинуло семеро коней. Вижили лише два – Холі та Мануель. Про це повідомила Всеукраїнська федерація кінного спорту.
У Калінінградській області знайшли мертвим генерального директора компанії з видобутку калійно-магнієвих солей “К-Поташ Сервіс” Олексія С. Його тіло, за даними правоохоронців, виявили під мостом без голови, до нього був прикріплений буксирувальний трос.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив із заявою про необхідність перегляду відносин зі Сполученими Штатами Америки та активного пошуку нових партнерств у світі. Він наголосив, що Європа повинна адаптуватися до нової геополітичної реальності, уникаючи “хибної ностальгії” щодо минулих відносин із США.
Прем’єр-міністр Франції Франсуа Байру втратив підтримку парламенту, що поглибило політичну кризу в країні. Національна асамблея висловила вотум недовіри, що змусило Байру, який обіймав посаду лише дев’ять місяців, подати у відставку разом зі своїм урядом меншості.
Три роки тому Сейм Латвії вніс зміни до Закону про імміграцію, зобов’язавши громадян Росії, які проживають у країні, підтвердити знання латиської мови на рівні A2. У 2023 році лише 46% осіб із цієї категорії змогли успішно скласти мовний іспит. Решті було надано дворічний термін для виконання вимог, який незабаром спливає. Згідно з оновленнями Закону про імміграцію 2024 року, термін подачі документів для 841 громадянина Росії вже минув. Управління у справах громадянства та міграції (PMLP) надіслало цим особам листи з вимогою покинути Латвію до 13 жовтня.