Найвищого представника Росії в ЄС підозрюють у шпигунстві — Spiegel
Джерело: Spiegel
Виконувача обов’язків керівника представництва Росії в Євросоюзі Кирила Логвінова вважають агентом Служби зовнішньої розвідки РФ. Бельгійська служба державної безпеки (VSSE) підозрює його у “секретній діяльності проти європейських інтересів”.
У розслідуванні німецького видання, проведеного спільно з низкою європейських ЗМІ, конкретних операцій спецслужби не розголошують.
48-річного Кирила Логвінова акредитовано як дипломата у постійному представництві Росії у Брюсселі. Торік його призначили тимчасовим керівником представництва та заступником посла. Протягом 2010-2014 року він працював у посольстві Росії в Німеччині.
З 2022 року стали відомі підозри Логвінова у співпраці зі Службою зовнішньої розвідки РФ. Вперше їх поширив EU Observer, де писали про діяльність російських агентів, але тоді Логвінова ще не було призначено керівником представництва.
Після публікації Європарламент скерував до Єврокомісії запит щодо можливих шпигунських зв’язків. Тоді усі підозри було спростовано. Випадок із ним став темою проєкту європейських ЗМІ під назвою Espiomats щодо можливого російського шпигунства в Євросоюзі. Разом зі Spiegel у розслідуванні бере участь бельгійська газета De Tijd, Expressen зі Швеції, Delfi з Естонії, LRT з Литви, VSquare та Frontstory з Польщі, ICJK зі Словаччини та центр “Досьє”, заснований Михайлом Ходорковським.
У дипломатичних колах сперечалися через випадок з Логвіновим. Наприклад, розвідка Бельгії наполягала, аби його внесли до переліку агентів, які повинні стати персонами нон-грата і вислані з країни. Цьому перешкодила Європейська зовнішньополітична служба (EAD). Ймовірно, причиною стали побоювання негативних наслідків для своїх представників у Росії.
Після 24 лютого 2022 з Євросоюзу вислали сотні співробітників російських посольств, акредитованих як дипломати. Розслідувачі з’ясували, що російські спецслужби зверталися для заповнення прогалин до білоруських колег, які останніми роками, як стверджується, активно зайнялися інфільтрацією Євросоюзу.
Бельгійська розвідувальна служба відмовилася коментувати інформацію видання. Також не відреагували на запит журналістів і Кирило Логвінов з постійним представництвом Росії в ЄС. Європейська зовнішньополітична служба наголосила, що не висловлюється щодо осіб, які мають дипломатичний статус.
- П’ятеро заарештованих у Великій Британії болгарських шпигунів працювали на Яна Марсалека, пов’язаного з російськими спецслужбами.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.