Нардепка Вікторія Сюмар припустила, як перемога Трампа може вплинути на Україну
Джерело: Telegraf
Народна обраниця від “Європейської Солідарності” Вікторія Сюмар поділилась думкою про те, як може змінитись ситуація в Україні після того, як Білий дім очолить Дональд Трамп.
За словами Сюмар, українська влада була не готова до того, що Трамп знову очолить США, відтак до виборів комунікацій саме з Республіканською партією було недостатньо.
“При цьому дуже добре, що буквально перед виборами відбулася зустріч Володимира Зеленського з Трампом. Але знову ж, до того вже була така кількість конфліктів (з республіканцями), була поїздка в Пенсильванію, після якої республіканці вимагали звільнити посла Оксану Маркарову, що все складно. Взагалі республіканці мають інший підхід до війни Росії проти України. Було вже багато заяв про те, що так як було, не буде, зокрема в контексті фінансової допомоги Україні”, – вважає Сюмар.
Вона додала, що ті українські політики, які могли працювати з республіканцями, “були проігноровані, або їх не випускали з країни” і саме через такі кроки Україна опинилась у “поганому становищі”.
Щодо обіцянки Трампа завершити російсько-українську війну за 24 години, то, вважає нардепка, новообраному президенту США все ж доведеться її якось виконувати. Відтак Сюмар не виключає, що якийсь план буде готовим вже до 20 січня 2025 року, тобто до дня інавгурації Трампа.
“Це цілком може бути технічний план — коли до 20 січня будуть якісь домовленості, і в перші години після інавгурації Трампа Україна і Росія, не знаю хто, можливо, це будуть військові, підпишуть угоду про припинення вогню. І от старт президентства з яскравого виконання обіцянки”, – припустили політикиня.
Як приклад, вона навела ситуацію між Північною і Південною Кореєю, чиї військові підписали угоду про припинення вогню і при цьому, офіційного визнання кордонів немає.
Якщо такий план буде підписано, то після нього повинні були б послідувати вибори в Україні.
Водночас нардепка вважає, що втілити у життя такий план буде непросто через позицію РФ.
“Я не бачу, що саме Трамп може пообіцяти Путіну для того, щоб той пішов на якісь домовленості після трьох років гарячої війни, після нового геополітичного розвороту Росії, після досягнення надзвичайно чутливих союзів з Північною Кореєю, Іраном, Китаєм, переорієнтувавши свою економіку та ВПК та на ці країни”, – зауважила вона.
Нардепка додала, що зараз Кремль вимагає, аби ЗСУ вийшли з чотирьох областей – Донецька, Луганська, Запорізька, Херсонська – і продовжує тиснути на фронті. Трамп може запропонувати Путіну лінію розмежування, однак Путін, найімовірніше, захоче повноцінної влади над українськими областями. Щонайменше, над Донецькою та Луганською.
Щодо Курської області РФ, то, за словами Сюмар, безумовно, вона може стати варіантом для обміну, однак поки незрозуміло, чи зможуть ЗСУ утримувати там позиції до інавгурації Трампа.
За словами Сюмар, період до інавгурації Трампа загалом буде нелегким, тому що Росія продовжить тиснути на фронті чи не на всіх напрямках.
На запитання про те, чи вважатиметься нова ймовірна угода про припинення вогню “Мінськом-3”, Сюмар наголосила, що попередні мінські угоди не передбачали жодних політичних умов Україні. Якщо нова угода буде, то важливо, щоб в них були прописані шляхи повернення ТОТ.
“Це дуже принциповий момент. Якщо цього немає, то це означає часткову згоду на втрату. Задача справді складна. Але я говорю саме про шляхи повернення. В уже згаданих Мінських угодах Росія принаймні погоджувалась, що це українські території. А зараз Росія каже, що це її території. Це дві принципово різні історії. Це не буде Мінськ-3. Це може бути гірше.”, – наголосила вона.
- Українські спецслужби дотичні до деяких Телеграм-каналів – Вікторія Сюмар про цензуру, контроль інфопростору та війну.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.