Наступного року Німеччина планує вдвічі скоротити федеральну допомогу біженцям
Джерело: Reuters
Німеччина планує наступного року вдвічі скоротити федеральну допомогу, яку вона виділяє для покриття витрат на приймання та інтеграцію біженців в рамках скорочення бюджету.
Понад 1 мільйон людей шукали притулку в Німеччині після вторгнення Росії в Україну, через що 16 земель країни вимагали більше федеральних коштів для покриття витрат біженців.
У понеділок, 25 вересня, уряд поінформував землі, що виділить максимум 1,7 мільярда євро на підтримку витрат біженців у 2024 році, порівняно з 3,75 мільярда євро цього року.
Представник міністерства фінансів заявив, що зустріч федерального уряду та урядів земель у понеділок з цих питань не дала результатів перед запланованою консультацією з канцлером у листопаді.
“По суті, землі несуть відповідальність за розміщення та догляд за біженцями. Федеральний уряд усвідомлює національний вимір”, – додав речник.
Уряд також скасує свій внесок у витрати на догляд та інтеграцію українських біженців, додали джерела.
- Згідно з опитуванням, опублікованим у середу, 12 липня, із понад мільйона українських біженців, які перебувають в Німеччині, 44% хотіли б залишитися в країні надовго.
- В Офісі міністра у справах парламенту Ани Катаріни Мендеш повідомили, що “дуже скоро” схвалять продовження тимчасового захисту, наданого українським біженцям, ще на шість місяців.
- Національний суд Франції у справах притулку (CNDA) ухвалив рішення, згідно з яким росіяни, які ухиляються від мобілізації для участі у повномасштабній війні проти України або які дезертували, можуть претендувати на отримання статусу біженців у Франції.
- Європейська комісія висунула пропозицію продовжити тимчасовий захист для вимушених переселенців з України з 4 березня 2024 року до 3 березня 2025 року. Це дозволить забезпечити стабільність і підтримку для більше 4 мільйонів осіб, які користуються захистом у всьому Євросоюзі.
Влада Києва обговорює алгоритм встановлення у столиці мобільних укриттів. Керівник МВА Тимур Ткаченко підтримав рішення, дорікнувши меру за те, що питання почали розв’язувати лише зараз.
Заступник глави Ради безпеки країни-агресора Росії Дмитро Медведєв прокоментував нещодавні інциденти з дронами, котрі порушують повітряний простір Європи, заявивши, що однією з версій є їхнє пряме “засилання з Росії”.
Нафтопереробний завод “Кірішнафтооргсинтез” у Ленінградській області РФ зупинив роботу найпотужнішої установки переробки нафти після удару безпілотника 4 жовтня, повідомляють два джерела в галузі.
6 жовтня міністр оборони Роберт Калиняк повідомив про проведення переговорів між представниками словацької та української оборонної промисловості стосовно конкретних проєктів для посилення співпраці між нашими країнами.
7 жовтня Верховна Рада розгляне проєкт закону “Про Кіберсили Збройних Сил України”. Нині у ЗСУ триває процес нарощення спроможностей із боротьби в кіберпросторі.