НАТО планує збільшити обсяг розвідданих для України щодо засобів електронної боротьби РФ

Джерело: Bloomberg

НАТО планує розширити співпрацю з Україною у сфері оборонних технологій і надавати більше розвідувальних даних про російські засоби електронної боротьби. Це рішення ухвалили після зняття деяких обмежень на підтримку України з боку країн-членів альянсу.

Помічник генерального секретаря НАТО Девід ван Віл сказав, що через цю війну блок виділив більше ресурсів на кібербезпеку та відстеження російських військових технологій. За його словами, українці впроваджують інновації з високою швидкістю, але росіяни також не відстають, що робить військові інновації схожими на шахову партію.

Нещодавні успіхи Росії змусили союзників України послабити обмеження на озброєння, яке вони надають Києву. США та Німеччина вперше дозволили удари на територію Росії. Раніше це було заборонено через побоювання протистояти країні з найбільшим ядерним арсеналом.

До липневого саміту НАТО у Вашингтоні буде завершена угода про нові межі обміну інформацією, включно з ланцюжками постачання дронів. Ця програма покликана допомогти Україні стати значним постачальником технологій після закінчення війни.

НАТО також прагне використати швидке впровадження та розгортання технологій в Україні як модель для інших країн.

На першому Форумі оборонних інноваторів, що відбувся у Кракові, брали участь представники Києва, Брюсселя та Пентагону. Серед них були і десятки стартапів, що створюють бойове обладнання. Військові постачання стали ключовою темою заходу.

Олексій Борняков, заступник міністра техніки України, наголосив на прямолінійності підходу своєї країни до закупівель: “Якщо це вбиває росіян, ми це купуємо”. Водночас Україна посилила свої правила військових закупівель після корупційних скандалів.

Російська стратегія значною мірою залежить від імпорту безпілотників з Ірану та компонентів з Китаю. Російські військові також розробляють нові технології, що можуть уникати акустичних датчиків для визначення дронів.

Постійне глушіння Росією системи GPS стало однією з головних тем заходу. Це втручання порушує роботу українських безпілотників та іноземної високоточної зброї, а також впливає на авіарейси та морський рух у Балтії та Фінляндії.

Для протидії цьому українські стартапи розробляють дрони, що можуть навігувати без GPS, використовуючи бортові камери та датчики. Захід включав сесію “швидких побачень” між стартапами та інвесторами, включно з Інноваційним фондом НАТО.

Патрік Шнайдер-Сікорський, партнер NIF, зазначив, що багато розробників дронів працюють над пристроями, які не залежатимуть від GPS. Українські стартапи також прагнуть фінансування та технічного прогресу для подальшої боротьби на полі бою.

Ярослав Філімонов, виконавчий директор стартапу Kvertus, що займається радіоелектронною боротьбою, висловив думку про успіхи РФ. На його думку, вони пояснюються не кращою якістю технологій, а їх кількістю та великими бюджетами.

Триває 1440-ва доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,2 млн осіб.

Глава РФ Володимир Путін постає перед обмеженим часом для укладання мирної угоди в Україні, оскільки Кремль намагається скоротити бюджетний розрив для фінансування війни.

Протягом січня російські війська окупували 245 кв км української території, що майже вдвічі менше, ніж у грудні чи листопаді минулого року, повідомили аналітики DeepState.

Внаслідок російського удару по автобусу із шахтарями на Дніпропетровщині загинули 16 осіб, повідомив міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

Ввечері 1 лютого російський дрон атакував автобус одного із підприємств у Павлоградському районі, повідомили у ДСНС.