НАТО розглядає можливість додати до своїх цільових витрат внески на оборону України – ЗМІ

Джерело: Bloomberg

За даними ЗМІ, країни НАТО розглядають можливість додати внески на оборону України до нових цільових витрат Альянсу, які, як очікується, будуть ухвалені на саміті у червні.

Такі дані агентство дізналось ознайомившись з попереднім проєктом декларації майбутнього саміту. Наголошується, що він ще може змінитись.

Вся декларація вміщена на одній сторінці та зосереджена лише на витратах на оборону, що дуже відрізняється від минулорічної декларації, у якій була обіцянка довгострокової допомоги Україні у сфері безпеки.

Коротка декларація та загалом короткий саміт – у межах якого відбудеться вечеря з королем Нідерландів та одне робоче засідання щодо витрат на оборону – мають на меті обмежити можливість публічних сварок між президентом США Дональдом Трампом з союзниками, розповіли джерела.

Вони додали, що генсек НАТО визначив мету саміту: досягти згоди між членами Альянсу про витрати не менше 5% ВВП на оборону, як того вимагає Трамп, та намагатись, аби США залишались повністю залучені до НАТО.

За планом, члени Альянсу повинні погодитись виділяти не менше 3,5% економічного виробництва на головні оборонні потреби до 2032 року, та додатково 1,5% на захист інфраструктури, оборону мереж та забезпечення підготовки громадян. Відтак, загальна сума витрат сягатиме 5%, як того вимагав американський лідер.

Наголошується, що у підсумковій декларації не згадуватиметься перспектива приєднання України до НАТО, яка була у заявах попередніх самітів. Минулорічної обіцянки про 40 млрд доларів для України також немає у документі.

Натомість у декларації підтверджується прихильність союзників до колективної оборони – коли напад на одного члена Альянсу вважається нападом на всіх.

Також у заяві Росію визнають загрозою для євроатлантичної безпеки, але водночас не визнають агресором щодо України. Немає у декларації і згадки про Китай, який раніше називали “вирішальним фактором, який сприяв вторгненню РФ”.

Вчені зробили крок уперед у розгадці однієї з найбільших загадок фізики – природи темної матерії, яка становить більшу частину маси Всесвіту. Нові результати експерименту LUX-ZEPLIN (LZ), найбільш чутливого у світі детектора темної матерії, обмежили можливості для існування одного з головних її кандидатів – слабковзаємодіючих масивних частинок (WIMP).

Американський письменник Стівен Кінг очолив список найбільш заборонених авторів у школах США.

Президент США Дональд Трамп опинився в центрі критики після того, як стало відомо, що роботи з будівництва його улюбленого бального залу у Білому домі вартістю $200 мільйонів триватимуть, попри федеральний шатдаун.

Європа опинилася в епіцентрі гібридної війни, яку веде Росія, і має терміново посилити обороноздатність. Про це заявила прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, відкриваючи саміт лідерів ЄС у Копенгагені.

1 жовтня у світі відзначають Міжнародний день літніх людей – подію, покликану підвищити обізнаність про проблеми старіння та водночас відзначити внесок літніх людей у розвиток суспільства.