Нацрада звернеться до європейських регуляторів щодо блокування українських медіа в Угорщині

Джерело: заява Нацради

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення підготує звернення до голови Європейської платформи регуляторних органів (EPRA) стосовно рішення Угорщини заблокувати 12 українських медіа.

29 вересня в Угорщині заблокували низку українських медіа. Це стало відповіддю на заборону двох проросійських угорських видань в Україні. Національна рада розцінила рішення як серйозне порушення права на інформацію та небезпечний прецедент для європейського медіапростору.

Угорська влада назвала своє рішення “дзеркальною відповіддю” після того, як СБУ на початку вересня 2025 року заблокувала 15 іноземних платформ за поширення російської дезінформації.

Заблоковані Україною ресурси – угорськомовні News Front, Bal-Rad, Demokrata, Origo, румунські Pravda Romania, Flux24, молдовський Sputnik та інші, які систематично транслювали наративи держави-агресора: вигадки про діяльність українців, дискредитацію міжнародної підтримки нашої країни, підрив довіри до євроатлантичних інституцій, виправдання порушення санкційного режиму проти РФ.

Національна рада наголосила: Україна блокує конкретні платформи, які працюють на підрив обороноздатності держави в умовах війни. Робимо це відкрито, з можливістю судового оскарження, з дотриманням процедур. російська інформаційна війна є частиною тотальної війни проти нашої державності, і захист інформаційного простору – це питання національної безпеки.

Заблоковані Угорщиною українські медіа : Ukrainska Pravda – видання, створене журналістом Георгієм Гонгадзе, чиє вбивство стало трагічним символом боротьби за свободу слова. Hromadske – проєкт громадянського суспільства, який виник під час Революції гідності. TSN.ua, що зокрема й критично висвітлює діяльність української влади, веде журналістські розслідування щодо різних аспектів діяльності держінституцій та інших явищ, як і решта заблокованих Угорщиною. За офіційною версією Угорщини, українські медіа були заблоковані, зокрема, за критичне висвітлення діяльності приватних фондів. Коли держава використовує механізми блокування іноземних медіа не для захисту від воєнної пропаганди, а як реакцію на критичну журналістику щодо недержавних структур, – це виходить за межі будь-яких прийнятних регуляторних практик, – зазначили у повідомленні.

Водночас регулятор наголошує: навіть в умовах війни Україна не обмежує свободу преси. Критичні медіа працюють, розслідують корупцію на всіх рівнях влади, ставлять владі найгостріші питання.

Український медіарегулятор закликає європейську регуляторську спільноту чітко артикулювати різницю між захистом від пропаганди держави-агресора та політичною цензурою. Також Національна рада готує лист-звернення до голови Європейської платформи регуляторних органів (EPRA) пані Стефані Комі.

Регулятор звертається до міжнародних інституцій з проханням оцінити ситуацію з позицій захисту права громадян на доступ до різноманітних джерел інформації. Українські журналісти працюють під обстрілами, ризикують життям на передовій, гинуть, виконуючи свою професійну місію. Блокування їхніх матеріалів державою-членом ЄС під надуманими приводами є не просто дипломатичним інцидентом – це принципове питання про те, чи зберігає Європа здатність розрізняти журналістику і пропаганду, захист і цензуру, принципи і політичну доцільність. Україна відстоюватиме право своїх медіа на міжнародну присутність так само послідовно, як захищає свій інформаційний простір від російської дезінформації, – додали у заяві.

  • 28 вересня речник МЗС Георгій Тихий прокоментував нещодавнє висловлювання угорського дипломата стосовно питання “територіальних поступок”.

Німеччина заарештувала трьох підозрюваних іноземних агентів Хамасу, які могли готувати акт насильства щодо єврейських чи ізраїльських установ.

Росіяни атакували енергетичну інфраструктуру на Київщині, залишивши без світла частину Київської та Чернігівської областей. 

Американська співачка й акторка Селена Гомес поділилася світлинами з весілля з продюсером Бенні Бланко.

Міністерство юстиції подало до ВАКС позов до Кеворкяна Костянтина Ервантовича щодо застосування до нього санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини 1 статті 4 ЗУ «Про санкції».

Російський суд у Ростові-на-Дону призначив 18 років колонії суворого режиму українському військовополоненому Дмитру Ремезу.