Науковці пов’язали появу одностатевих пар тварин із соціальною адаптацією до стресових умов

Джерело: Nature Ecology & Evolution.

Останні дослідження вчених, оприлюднені в авторитетному виданні Nature Ecology & Evolution, проливають світло на неочевидні причини одностатевих стосунків у тваринному світі. Біологи виявили, що така поведінка серед приматів стає значно поширенішою в періоди сильного стресу або гострої нестачі природних ресурсів.

Раніше подібні контакти вважалися еволюційним глухим кутом, оскільки вони не призводять до прямого народження нащадків у конкретної особини. Проте нові дані свідчать про протилежне: зміцнення соціальних зв’язків через такі стосунки допомагає групі вижити в цілому.

Для отримання об’єктивних результатів автори роботи проаналізували дані про 491 вид приматів, задокументувавши одностатеві контакти у 59 із них. Виявилося, що подібна взаємодія є характерною для тварин, які живуть у великих спільнотах із чіткою структурою домінування.

Окрім біологічних особливостей, на поведінку мавп суттєво впливають зовнішні чинники, такі як посушливий клімат або висока активність хижаків у регіоні. У таких умовах агресія змінюється на пошук союзників, що зрештою сприяє кращому догляду за майбутнім потомством.

Науковці наводять приклади й інших представників фауни, чия поведінка змінюється залежно від екологічної ситуації навколо них. Наприклад, самці коал, які зазвичай демонструють ворожість один до одного, навчилися мирно співіснувати через надмірне зростання популяції.

У морських глибинах також фіксують подібні випадки: нещодавно камери вперше зафільмували процес спарювання двох самців горбатих китів. Водночас у комах, зокрема цвіркунів, спостерігається зворотна тенденція – вони відмовляються від одностатевих контактів, коли енергія стає занадто дорогоцінним ресурсом.

Отже, одностатеві стосунки в дикій природі є не відхиленням, а гнучкою інструментальною рисою, яка залежить від навколишнього оточення. Фахівці зауважують, що раніше такі факти часто ігнорувалися дослідниками або просто не потрапляли до офіційних наукових звітів.

Сьогодні ж наука розглядає цю поведінку як важливу складову “соціального клею”, що утримує складні ієрархічні групи разом під час криз. Розуміння цих механізмів дозволяє глибше осягнути стратегії виживання, які допомагають приматам зберігати свої популяції в нестабільних екосистемах.

Усіх 43 приматів, які кілька місяців тому втекли з науково-дослідного центру Alpha Genesis у США (штат Південна Кароліна), відловили й повернули додому.
У Таїланді, у місті Лопбурі, тисячі мавп розділилися на дві ворогуючі “банди”, що змусило поліціянтів озброюватися рогатками та транквілізаторами для боротьби з небезпечними приматами. Останніми роками Лопбурі став відомий своєю популяцією мавп, що вийшла з-під контролю: інколи вони навіть захоплюють порожні будівлі.