Науковці відтворили аромати, які використовували під час муміфікації в Давньому Єгипті
Джерело: Independent
Науковці розробили методи, які дають змогу відтворювати аромати, що застосовувалися під час муміфікації в Давньому Єгипті близько 3,5 тисячі років тому. Дослідники вважають, що ці напрацювання можуть змінити підхід до музейних експозицій, доповнивши їх сенсорними елементами.
Сучасна археологія активно використовує аналіз давньої ДНК, білків та інших молекул, що допомагає вивчати харчування, хвороби та ритуальні практики минулих епох. Окрему увагу останніми роками науковці приділяють летким органічним сполукам (VOC), які зберігають інформацію про запахи.
За словами дослідників, аналіз таких сполук дозволяє отримати нові дані про парфумерію, медицину, ритуали й повсякденне життя в давнину.
Авторка дослідження Барбара Губер наголошує, що самі біомолекулярні дані не дають повної картини.
“Біомолекулярні дані надають важливі підказки, але саме парфумер має перетворити хімічну інформацію на цілісний нюховий досвід, який передає складність оригінального матеріалу, а не лише окремі його компоненти”, – зазначила вона.
У роботі, опублікованій в журналі Frontiers in Environmental Archaeology. описано два нові музейні формати – “ароматичні картки” та “стаціонарні ароматизатори”, які доповнюють експозиції з єгипетськими муміями й допомагають краще зрозуміти процеси бальзамування.
Ароматичні картки вже використовують під час екскурсій “Запах потойбічного життя” в музеї Августа Кестнера в Ганновері, Німеччина. Запахи були створені на основі аналізу чотирьох єгипетських каноп – посудин для зберігання внутрішніх органів, які належали леді Сенетнай, знатній жінці, що жила приблизно у 1450 році до нашої ери.
Для відтворення ароматів команда підготувала кілька варіантів формул, кожна з яких містила по 20 інгредієнтів. Робота відбувалася в межах міждисциплінарної співпраці між парфумером, археохіміком, археологом та консультантом з питань запахового спадку.
Дослідники пояснили, що матеріали, виявлені під час хімічного аналізу давнього бальзаму, не можна використовувати безпосередньо.
“Оскільки речовини, ідентифіковані в оригінальному бальзамі, походять з античності, довелося підібрати сучасні нюхові аналоги, які були б безпечними для публічного використання і водночас відповідали біомолекулярним результатам”, – зазначили автори.
Вони також підкреслили, що сучасна сировина відрізняється від давньої, тому точне відтворення запахів можливе лише за умови міждисциплінарної співпраці.
Ароматичні картки виготовляють шляхом нанесення пахучих речовин на папір або інші дифузійні матеріали. Відвідувачі можуть тримати їх у руках і знайомитися із запахами у зручному для себе темпі.
Окрему ароматну станцію також встановили на виставці “Стародавній Єгипет – одержимий життям” у музеї Мусгор в Орхусі, Данія.
Одна з авторок дослідження Софія Колетт Еріх підсумувала, що команда сподівається запропонувати музеям нові інструменти для наближення відвідувачів до практик і середовищ минулого через сенсорний досвід.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.