«Не мовчи, полон вбиває!» – у Києві відбулася мирна акція-нагадування про військовополонених і зниклих безвісти
Сьогодні, 9 березня, у Києві біля Червоного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася чергова мирна акція-нагадування про українських військовополонених та зниклих безвісти. Попри прохолодну погоду, на заході зібралися десятки людей – родичі, друзі та просто небайдужі громадяни, які не готові миритися з тим, що сотні захисників і захисниць України досі перебувають у російському полоні або вважаються зниклими безвісти.
Учасники акції тримали у руках плакати з написами: “Безвісти зниклі — не забуті”, “Стань голосом полонених”, “FREE AZOV”, “Байдужість постукає у двері триколором”. Дехто прийшов із портретами рідних, які вже довгі місяці чи навіть роки не виходять на зв’язок. На деяких фото — обличчя молодих хлопців і дівчат у військовій формі, які ще недавно боронили Україну, а нині їхня доля залишається невідомою. Інші тримали емблеми військових бригад та прапори з символікою ЗСУ.
“Я хочу бачити, як повертаються наші хлопці й дівчата і радіють тому, що їх чекали не тільки вдома, бо їх чекають всі!” — поділилася своїми емоціями одна з учасниць акції, Анастасія. За її словами, кожен подібний захід — це можливість нагадати суспільству й владі, що питання військовополонених не має залишатися в тіні.
Водії, що проїжджали повз, сигналами висловлювали свою солідарність.
Акція “Не мовчи, полон вбиває!” стала голосом у боротьбі за свободу українських захисників. Її учасники закликають не припиняти тиск на міжнародні організації та владу, адже лише постійна увага до цієї проблеми може наблизити день, коли всі українські полонені повернуться додому.
23 грудня в Національному музеї історії України відбулося відкриття виставки “Про Я. З життя української “еліти””. Для широкого загалу експозиція стане доступною з 24 грудня. Проєкт присвячений критичному осмисленню постаті Віктора Януковича як символу проросійського курсу, системної корупції та управлінської деградації української держави на початку ХХІ століття.
Навіть попри те, що президент США Дональд Трамп наполягає на тому, що Росія має перевагу у війні проти України, економісти кажуть, що насправді позиції країни слабші, ніж будь-коли, оскільки Кремль витратив більшу частину готівкових резервів та позикових коштів, які підживлювали його воєнні витрати, — і попереду ще більші проблеми.
Радянський Союз, як тоталітарна імперія, не просто забороняв релігійні свята – він систематично спотворював їх, щоб стерти національну ідентичність поневолених народів. Українське Різдво стало однією з жертв цієї політики, де традиції були розмиті, а релігійний зміст замінений на атеїстичну пропаганду. Особливо цинічним було нав’язування дати святкування 7 січня, яка прив’язувала українців до московської церковної традиції, та впровадження чужорідних елементів, як Дід Мороз і секулярний Новий рік.
Різдвяно-новорічні свята для багатьох стають не лише часом відпочинку, а й серйозним емоційним випробуванням, коли під одним дахом збираються родичі, з якими непросто знайти спільну мову. Напружені розмови за святковим столом, старі образи й конфліктні теми можуть швидко зіпсувати атмосферу. Психологи та сімейні терапевти наголошують: уникнути загострень можливо, якщо підготуватися до свят заздалегідь і свідомо подбати про власні кордони та емоційний стан.
Розпочалася 1399-та доба повномасштабної збройної агресії Росії проти України. За минулу добу на фронті зафіксовано 205 бойових зіткнень.