«Не правова держава»: Верховний Суд залишив санкції проти Порошенко – реакція соцмереж
Джерело: Євген Магда (YouTube).
Верховний Суд відмовив Петру Порошенку у задоволенні позову щодо скасування санкцій РНБО. Після цього рішення в опозиції заявили про удар по верховенству права, а політичні експерти попередили про ризик перетворення санкцій на інструмент внутрішньополітичної боротьби.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовився скасувати санкції, запроваджені проти п’ятого президента України Петра Порошенка. За даними Interfax-Україна, Порошенко оскаржував рішення РНБО, а його представники наполягали, що санкції проти громадянина України, який перебуває в країні, є незаконними.
Однією з найжорсткіших стала реакція політичного експерта Євгена Магди. Він назвав рішення “поганою звісткою” і заявив, що санкційний механізм у цій справі, на його думку, не мав належного юридичного обґрунтування.
“Санкції, які не знайшли належного обґрунтування, вони стали таким політичним механізмом”, – зазначив Магда.
Експерт вважає, що справа Порошенка може створити небезпечний прецедент для української політики. На його думку, санкції фактично використовують не лише як інструмент безпеки, а і як спосіб впливу на опозиційних політиків та їхню участь у майбутніх виборчих процесах.
Магда також пов’язав це рішення з ширшим питанням стійкості української демократії під час війни. За його словами, внутрішні політичні переслідування послаблюють державу, яка водночас веде боротьбу проти Росії.
“Маленька чи така, я б сказав, зелена демократія, вона не зможе перемогти велику Росію”, – сказав експерт.
Окремо Магда звернув увагу на те, що рішення щодо санкцій з’являється в момент, коли Україна декларує курс на європейську інтеграцію та має доводити партнерам відданість принципам верховенства права. На його думку, застосування сумнівних санкційних механізмів проти політичних опонентів створює дисонанс у відносинах із Заходом.
“Позиція Володимира Зеленського в даному випадку не має юридичного підґрунтя”, – заявив Магда.
Він також припустив, що після рішення Верховного Суду влада може й надалі використовувати санкції проти політичних опонентів.
“Це дозволяє припустити, що санкційний кийок буде застосований ще не раз. Але є одна українська особливість. Влада в Україні завжди змінюється”, – наголосив експерт.
Схожу оцінку дав і Володимир Горковенко. Він вважає, що санкції проти Порошенка та відмова Верховного Суду їх скасувати свідчать про те, що президент Володимир Зеленський і далі розглядає Порошенка як ключового політичного опонента, навіть попри відсутність виборів у найближчій перспективі.
За словами Горковенка, для влади особливо чутливим може бути потенційний політичний союз Порошенка і Валерія Залужного, який він назвав “кошмарним сном Зеленського”.
Народний депутат Олексій Гончаренко заявив, що рішення суду, на його думку, стосується не лише Порошенка, а моделі влади, яку вибудовує Зеленський.
“І тут це все навіть не про Порошенка. Тут про систему, яку будує Володимир Олександрович. Про систему, де він може прибирати політичних опонентів, бо має таку владу”, – написав Гончаренко.
Він також розкритикував застосування санкцій проти людей, які не погоджуються з президентом, і звернув увагу на швидкість оголошення рішення суду.
“Він розповідає нам, як він не тримається за владу, але іншою рукою розкидається санкціями проти людей, які просто не згодні з ним. Що далі? Будемо починати день з подяк Зеленському? Ну щоб випадково він не ввів санкції. А то мало лі. P.S. Засідання суду тривало 1 хвилину. Так, просто вам для інформації”, – заявив депутат.
Співголова фракції “Європейська Солідарність” Ірина Геращенко назвала рішення Верховного Суду “ударом по верховенству права в Україні”. За її словами, сторона Порошенка оскаржуватиме його в міжнародних судових інстанціях, зокрема в Європейському суді з прав людини.
Геращенко також заявила, що Європейський парламент і Парламентська асамблея ОБСЄ вже засуджували санкції проти лідера опозиції. На її думку, такі рішення не наближають Україну до Європи, а підривають демократичні принципи.
“Європейський парламент і Парламентська асамблея ОБСЄ вже засудили незаконні санкції проти лідера опозиції. Такі рішення не наближають Україну до Європи, а підривають верховенство права та демократичні принципи”, – наголосила Геращенко.
У соцмережах рішення суду також викликало хвилю критики. Частина користувачів назвала його ударом по правовій державі та заявила, що санкції проти громадян України, які перебувають у зоні досяжності правоохоронної і судової системи, не мають підміняти слідство і судовий процес.
Окремі коментатори наголошували, що питання не варто зводити до особистого ставлення до Порошенка. Вони вважають, що санкційний механізм у таких випадках може стати небезпечним для будь-якого громадянина, адже рішення про обмеження прав ухвалюють не суди, а політичні органи.
Також у соцмережах звернули увагу на інформацію про окремі думки суддів, які не погодилися з рішенням більшості. Коментатори припускають, що подальшим етапом стане звернення до міжнародних судових інстанцій.
Попри критику внутрішньополітичних процесів, Магда наголосив, що в умовах війни головним пріоритетом залишається підтримка Збройних Сил України. За його словами, саме армія є основою виживання держави, а політики без неї “нічого не варті”.
- П’ятий президент України Петро Порошенко розкритикував рішення Верховного Суду у справі щодо запроваджених проти нього санкцій, заявивши, що суд ухвалив “ганебне рішення” та звинувативши СБУ у тиску на суддів.
- Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду 10 липня 2026 року ухвалив рішення відмовити п’ятому президенту України Петру Порошенку у задоволенні позову щодо скасування санкцій, запроваджених рішенням Ради національної безпеки і оборони (РНБО).
- Адвокат Ілля Новіков заявив, що СБУ тиснула на суддів Верховного Суду, які сьогодні оголосили рішення відмовити п’ятому президенту України Петру Порошенку у скасуванні санкцій. Він назвав працівників, причетних до цього.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.