Нічна «бавовна» у Москві: що відомо про атаку дронами

Джерело: російське пропагандистське агентство ТАСС

У ніч на 30 липня у Москві пролунав вибух. Пошкоджено фасади на двох офісних вежах “Москва-Сіті”.

“Вибух стався в будівлі “IQ-кварталу”, розташованого в “Москва-Сіті”. Про це нам повідомили в екстрених службах. “Внаслідок бавовни на рівні 5-6 поверху 50-поверхової будівлі на Пресненській набережній, 10с2 пошкоджено скління. Постраждалих немає. Пожежі не послідувало”, – йдеться в дописі.

Своєю чергою, мер Москви Сергій Собянін заявив про “атаку українських безпілотників”.

“Сьогодні вночі здійснена атака українських безпілотників. Незначно пошкоджені фасади на двох офісних вежах Сіті. Жертв і постраждалих немає”, – написав він.

За даними інформагентства, два безпілотники, які нібито брали участь в атаці на Москву, були збиті на заході Підмосков’я. Зокрема, вибухи чули в Одінцово.

При цьому в Московській повітряній зоні запровадили тимчасове обмеження на знаходження будь-яких повітряних суден. Аеропорт “Внуково” закрито на виліт та приліт, рейси перенаправляються до інших аеропортів.

  • 17 липня президент РФ Володимир Путін поклав відповідальність за підрив Кримського мосту на Україну та погрожував “реакцією”.

4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.

Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.

4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.

Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.

Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.