Ніколя Саркозі оскаржує вирок за змову з лівійським диктатором у новому судовому процесі

Джерело: The Guardian.

Колишній президент Франції Ніколя Саркозі знову опинився на лаві підсудних після того, як у понеділок, 16 березня, Апеляційний суд Парижа розпочав перегляд справи щодо ймовірної змови Саркозі з режимом Муаммара Каддафі для фінансування його переможної президентської кампанії 2007 року. Екслідер, який очолював країну з 2007 по 2012 рік, продовжує категорично заперечувати будь-які порушення закону.

Минулого року Саркозі увійшов в історію як перший колишній очільник країни ЄС, який отримав реальний термін ув’язнення – 5 років за злочинну змову. Він провів за ґратами 20 днів, які згодом описав як “виснажливі” та назвав “нічним жахом”. Політика звільнили в листопаді до розгляду апеляції, під час якого він встиг опублікувати книгу про свій досвід перебування в одиночній камері площею 9 квадратних метрів.

Слідство стверджує, що ще у 2005 році, перебуваючи на посаді міністра внутрішніх справ, Саркозі уклав таємну угоду з Каддафі. За версією обвинувачення, Лівія надала кошти на вибори в обмін на дипломатичну підтримку ізольованого на той час режиму та реабілітацію іміджу лівійського диктатора на світовій арені.

Нагадаємо, що після перемоги Саркозі Каддафі відвідав Париж із державним візитом, розбивши свій намет біля Єлисейського палацу, а вже за чотири роки Франція очолила авіаудари НАТО, що призвели до повалення та смерті лівійського полковника.

На новому процесі суд знову розгляне всі чотири пункти звинувачення, включаючи корупцію та нецільове використання лівійських державних коштів. Це стало можливим через те, що апеляцію подав не лише Саркозі, а й прокуратура, незадоволена виправданням політика за частиною епізодів у першій інстанції.

Разом із колишнім президентом перед судом постануть ще дев’ять фігурантів справи. Якщо провину Саркозі доведуть повністю, йому загрожує до 10 років позбавлення волі.

Найбільші профспілкові об’єднання Південної Африки закликали працівників не брати участі в антимігрантських протестах, запланованих на 30 червня. Вони попередили, що відсутність на роботі через участь в акціях може мати наслідки для зайнятості.

Ліван не дозволить іншим державам визначати умови врегулювання його конфлікту з Ізраїлем, заявив президент Жозеф Аун. Він наголосив, що переговори у Вашингтоні залишаються окремими від домовленостей між США та Іраном.

У гірській природоохоронній зоні поблизу Сіетла чорна ведмедиця напала на групу підлітків, які вперше вирушили в похід. Один зі школярів дістав подряпини, а його товариш травмував ногу під час втечі.

Німеччина та Польща запропонували адаптувати європейську військово-морську місію Aspides для захисту судноплавства в Ормузькій протоці. Однак реалізація плану залежатиме від завершення бойових дій, згоди країн регіону та змісту угоди США з Іраном.

Парламент Фінляндії скасував обмеження, які забороняли ввезення та перебування ядерної зброї на території країни. Влада пояснює зміну політики необхідністю повноцінно використовувати механізми стримування НАТО в умовах зростання безпекових загроз.