Німеччина планує утилізувати «тіньовий» танкер РФ

Джерело: Der Spiegel

Німеччина розглядає можливість утилізації танкера Eventin, конфіскований владою країни через його зв’язок із російським “тіньовим флотом”. На борту судна знаходяться 100 тисяч тонн сирої нафти вартістю 40 мільйонів євро.

Як повідомили у Міністерстві фінансів ФРН, конфіскація судна створює передумови для його ліквідації спільно з вантажем. Проте точних деталей процесу наразі немає, оскільки тривають митні процедури. Відомо, що на танкері вже змінили екіпаж.

Eventin, котрий ходив під панамським прапором, перевозив російську нафту з порту Усть-Луга до Єгипту. У січні судно зазнало поломки біля острова Рюген у Балтійському морі, після чого його відбуксирували до узбережжя Німеччини.

У лютому ЄС вніс танкер до переліку суден, підозрюваних у приналежності до російського “тіньового флоту” – мережі суден, якими Москва обходить санкції та продає нафту, використовуючи реєстрацію у малих країнах. Згодом судно арештували у ФРН. Головне митне управління ФРН видало розпорядження про конфіскацію танкера, на якому було близько 100 000 тонн сирої нафти на суму близько 40 млн євро. Тепер і нафта, і танкер є власністю Німеччини.

За інформацією Der Spiegel, жорсткі заходи Німеччини щодо Eventin пов’язані з бажанням Берліна показати Кремлю, що країна активно перешкоджатиме порушенню санкцій.

Додамо, російський “тіньовий флот” становить загрозу морській, екологічній безпеці та підводній інфраструктурі в Балтійському морі, мовиться у спільній заяві лідерів країн-членів НАТО в регіоні, опублікованій на сайті президента Фінляндії.

У заяві зазначено, що діяльність цього флоту збільшує ризики, пов’язані зі скинутими в море хімічними речовинами, і сприяє фінансуванню війни Росії проти України. Лідери також наголосили, що ця практика підриває цілісність критичної підводної інфраструктури.

Країни НАТО мають намір вживати заходів для усунення загроз. У документі зазначається, що держави залишають за собою право діяти відповідно до міжнародного права щодо суден, які підозрюються в обході санкцій або створюють небезпеку для інфраструктури, навколишнього середовища та безпеки.

Для протидії таким суднам планується посилення нагляду, включаючи перевірку страхових даних, впровадження інструментів відстеження та розширення санкцій. Лідери закликали до тіснішої співпраці між ЄС та НАТО для розв’язання цієї проблеми.

У заяві наголошується на важливості спільних дій для захисту підводної інфраструктури, яка має критичне значення для регіону. Також йдеться про координацію та активізацію співпраці для забезпечення безпеки всього Альянсу.

Читайте також: ЄС планує «відлов» танкерів російського тіньового флоту у Балтійському морі

У Міндовкіллі повідомили, що Україна отримала шанс не просто відновити інфраструктуру після війни, а й зробити економіку дружньою до довкілля, відкритою для інновацій і рівною для всіх громадян. Одним із ключових інструментів такого переходу може стати розвиток “зелених” робочих місць.

Президент США Дональд Трамп заявив, що не досяг жодного прогресу у переговорах про припинення вогню в Україні під час телефонної розмови з главою Росії Володимиром Путіним 3 липня.

У переговорах про членство в ЄС країни-кандидати впорядковують законодавчі зміни за “кластерами” – тематичними блоками європейського права, які охоплюють ключові сфери політики. Україна має пройти шість таких кластерів, гармонізувавши своє законодавство з нормами ЄС.

Німеччина опрацьовує можливість постачання Україні додаткових систем протиповітряної оборони. Мова про закупівлю ЗРК Patriot у США.

3 липня МЗС України запросило посла Угорщини у зв’язку з черговими недружніми заявами угорської сторони.