Німеччина скорочує фінансову підтримку Грузії

Джерело: DW

Німеччина призупинила фінансування проєктів розвитку у Грузії на 232 мільйони євро через плани країни припинити переговори щодо вступу до ЄС.

Проєкти розвитку на загальну суму 232 мільйони євро були призупинені через плани Грузії “заморозити” переговори про вступ до ЄС, пояснили у Міністерстві закордонних справ Німеччини. Метою співпраці була підтримка Грузії на шляху до євроінтеграції, проте через політику партії “Грузинська мрія” це стало неможливим.

Також 31 грудня стало відомо, що Німеччина запровадила заборону на в’їзд для дев’ятьох громадян Грузії, відповідальних за насильство над мирними демонстрантами.

Сьогодні Німеччина запровадила заборону на в’їзд дев’яти особам, котрі несуть основну відповідальність за насильство проти мирних демонстрантів та представників опозиції у Грузії. Право на мирний протест є одним із головних прав людини, і ми зобов’язані захищати його. Ситуація в Грузії залишається тривожною, – заявила пресслужба МЗС ФРН.

Today, 🇩🇪 has issued entry bans for 9 people mainly responsible for the violence against protesters and opposition members in #Georgia. The right to protest peacefully is one of the universal human rights – it is our responsibility to protect it. 1/2

— GermanForeignOffice (@GermanyDiplo) December 31, 2024

Протягом кількох минулих тижнів тисячі громадян Грузії виходять на демонстрації з закликами повернутися до проєвропейського курсу та повторно провести парламентські вибори, котрі відбулися у жовтні. Під час цих виборів перемогу оголосили за проросійською партією “Грузинська мрія”.

Довідка. Наприкінці листопада прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе повідомив, що країна відмовляється від шляху до ЄС на найближчі чотири роки та від усіх бюджетних грантів Євросоюзу.

Це викликало масові обурення та протести у Грузії. Незгодна з позицією уряду і президентка Грузії Саломе Зурабішвілі. Рішення Кобахідзе вона порівняла з “конституційним переворотом” та підтримала протести громадян.

Грузини вже кілька днів поспіль щовечора виходять з протестами до парламенту Грузії. Силовики, своєю чергою, роблять усе, щоб розігнати мітингарів, застосовуючи спецзасоби – водомети, перцевий газ, зафіксовано також побиття та затримання демонстрантів.

Такі силові розгони вже викликали осуд з боку Європи та США.

Натомість уряд Грузії звинувачує у протестах “п’яту колону”, європейських політиків, “місцеву агентуру” і наголошує, що недопустить “повторення українського Майдану у Грузії”.

Сполучені Штати запровадили санкції проти колишнього глави уряду Грузії, мільярдера Бідзіна Іванішвілі.
Після інавгурації 29 грудня новообраний президент Грузії Міхаїл Кавелашвілі підписав кілька законів, які опозиція називала “репресивними”. Ці законодавчі акти були ухвалені парламентом у прискореному режимі 13 грудня, однак попередній президент Саломе Зурабішвілі наклала на них вето, відмовившись визнавати легітимність парламенту.
14 грудня у Грузії відбулись вибори президента. Голосування, вперше в історії Грузії, відбулось без волевиявлення народу, а членами виборчої колегії.
Велика Британія запровадила санкції проти п’яти високопосадовців Грузії за порушення прав людини, зокрема за насильницькі дії щодо журналістів та мирних протестувальників.