Німеччина та Чехія закликали ЄС повністю відмовитися від російських енергоносіїв

Джерело: Reuters

Німеччина та Чехія підштовхують Європейський Союз до переговорів, аби відмовитися від решти джерел енергії, які Європа імпортує з Росії, повідомили дипломати.

Німеччина, найбільший економічний і газовий ринок Європи спільно з Чехією проситимуть Брюссель розпочати регулярні переговори на високому рівні – можливо, між міністрами енергетики країн – про те, як повністю припинити імпорт російських енергоносіїв.

Відповідний лист міністр економіки ФРН Роберт Габек та міністр торгівлі Чехії Йозеф Сікела направили до уряду Бельгії напередодні зустрічі міністрів енергетики країн ЄС, запланованої на 30 травня. Бельгія головує в ЄС у першій половині 2024 року.

Міністри закликали Єврокомісію створити робочу групу, яка б підготувала пропозиції про те, як повністю припинити постачання до Європи з Росії трубопровідного та зрідженого природного газу (ЗПГ), нафти та пального для АЕС.

Москва скоротила експорт газу в Європу після вторгнення в Україну в 2022 році, а підводний вибух перекрив газопровід “Північний потік” від колишнього головного постачальника газу Росії до Німеччини.

ЄС швидко замінив російське паливо відновлюваною енергією та закуповував газу від інших постачальників. Однак, минулого року блок все ще отримував 15% газу з Росії.

Згідно з даними аналітичної компанії Kpler, минулого року Росія відправила понад 15,6 мільйона тонн російського зрідженого природного газу в порти ЄС, що на 37,7% більше, ніж у 2021 році, за рік до вторгнення Росії в Україну.

Минулого тижня в ЄС набули чинності правила, які дозволяють країнам окремо вводити заборону на постачання російського ЗПГ. Проте низка країн вказала на неефективність заходу, оскільки заборона, запроваджена в одній країні ЄС, призвела б до перенаправлення постачань до сусідніх країн.

Зауважимо, ще у вересні європейська комісарка з питань енергетики Кадрі Сімсон зазначила, що блок повинен скоротити експорт російського зрідженого природного газу (ЗПГ) і прагнути повністю відмовитись від нього.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 6 липня. На даний час відбулося 149 бойових зіткнень.

З початку літа через російські обстріли постраждали шестеро медиків екстреної медичної допомоги. Загалом пошкоджені 24 автомобілі швидкої, з яких два знищені вщент.

Попри загрозливу ситуацію на фронті, де російські війська ведуть активні наступи й майже перетворили Суми на “сіру зону”, увагу спостерігачів дедалі більше привертає інший фронт – внутрішньополітичний. У червні в Україні загострилися кадрові конфлікти, антикорупційні справи та боротьба за контроль над урядом і силовими відомствами. У центрі – голова Офісу президента Андрій Єрмак.

Сьогодні, 6 липня, російські війська атакували ударними дронами будівлю Кременчуцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у Полтавській області.

Центральна міська клінічна лікарня №6 у тимчасово окупованому Донецьку перебуває у занедбаному стані. У медичному закладі спостерігається гостра нестача медикаментів та персоналу, зафіксовані випадки фізичного зносу приміщень — зокрема, пошкодження підлоги та зламані меблі.