Німеччина затвердила виділення додаткових €3 млрд військової допомоги Україні
Джерело: Reuters
Сьогодні, 21 березня бюджетний комітет Німеччини погодив виділення додаткових 3 млрд євро на військову допомогу Україні після того, як майбутній канцлер Фрідріх Мерц ухвалив реформи, спрямовані на збільшення інвестицій в оборонну сферу.
Повідомляється, що цього тижня обидві палати парламенту схвалили плани консерваторів Мерца та соціал-демократів, які ведуть переговори щодо формування наступного німецького уряду. Ці плани передбачають скасування довготривалого ліміту на державний борг.
Згідно з повідомленням, 3 млрд євро включають 2,547 млрд євро, виділені міністерством фінансів Німеччини для України цього року, а також інші внески, зокрема відшкодування від Європейського фонду миру.
Міністерство фінансів також планує затвердити зобов’язання на суму 8,252 млрд євро для військової допомоги Україні на період з 2026 по 2029 роки, що в результаті підвищить загальну суму до понад 11 млрд євро.
Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок зазначила, що “настав час” для парламентського комітету дати дозвіл на використання цих коштів, зазначивши, що Німеччина зараз задає темп у питанні підтримки України з боку Європи.
- Німеччина передала Україні новий пакет військової допомоги, до якого увійшли снаряди для Gepard, БпЛА Vector, броньовані машини MRAP, датчики виявлення дронів та штурмові гвинтівки.
- Міністр фінансів Франції Ерік Ломбард повідомив, що Франція, Велика Британія, Німеччина та інші країні Європи готові розгорнути війська в Україні для дотримання перемир’я.
Міжнародне енергетичне агентство рекомендувало Іспанії розглянути можливість продовження терміну експлуатації атомних реакторів і ретельно оцінити наслідки запланованої відмови від ядерної енергетики. Іспанська галузева організація Foro Nuclear підтримала цю позицію, заявивши, що вона відповідає пропозиціям, які представники атомної промисловості висувають уже тривалий час.
Таїланд планує заборонити експорт і транзитні перевезення хімікатів, котрі використовують під час видобутку рідкісноземельних металів. Відповідне рішення готують після виявлення підвищеної концентрації миш’яку в річках на півночі країни. Окремо Бангкок має намір співпрацювати з Китаєм і М’янмою для подолання транскордонного забруднення.
Пілот шведського винищувача JAS 39 Gripen отримав дозвіл НАТО знищити російську крилату ракету, яка 20 листопада порушила повітряний простір Польщі. Однак перехопити ціль не вдалося через складні погодні умови. Пілот не зміг ідентифікувати об’єкт ані візуально, ані за допомогою бортових сенсорів.
Латвія не має наміру відновлювати відносини з Росією навіть після завершення війни проти України, заявив прем’єр-міністр балтійської республіки Андріс Кулбергс.
22 листопада міністр закордонних справ балтійської республіки Кястутіс Будріс заявив, що Литва не має стосунку до атаки безпілотників на Калінінградську область, про яку 21 листопада повідомила російська влада.