Німеччина знайшла можливість знизити залежність від російського газу за допомогою Норвегії
Джерело: Financial Times
Норвезька компанія Equinor уклала свій найбільший за майже пів століття довгостроковий газовий контракт із німецькою державною енергетичною групою SEFE. Сума угоди становить 50 млрд євро.
Як повідомив виконавчий директор Equinor Андерс Опедал, європейські країни активно шукають стабільні постачання газу для компенсації втрати його з Росії.
Угода передбачає, що Німеччина отримає 129 мільярдів кубічних метрів газу до 2039 року. Ця кількість має забезпечити третину промислового попиту країни.
Раніше Європейська комісія підписала меморандуми про взаєморозуміння з кількома країнами-виробниками газу, такими як Катар і США, для забезпечення стабільних потоків.
Доставка газу буде здійснюватися трубами з Норвегії до хабів у Великій Британії, Нідерландах і Німеччині. У такий спосіб Норвегія замінила РФ як найбільшого постачальника газу в ЄС, забезпечуючи половину трубопровідного газу для блоку.
- “Укргазвидобування” ввело в експлуатацію дві високодебітні свердловини. Частина Групи “Нафтогаз” зазначила, що вони щоденно дають близько 200 тисяч кубометрів газу.
- Австрійська група енергокомпаній ОMV мінімум до 2040 року продовжить купувати російський газ через підписаний контракт із держкомпанією РФ “Газпром”.
- Дискусії з Пекіном стосовно російського проєкту газопроводу “Сила Сибіру-2”, що так необхідний росіянам для заміни втраченого ринку Європи, просувається дуже повільно через зайняту Китаєм позицію.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.