Німецький генерал: Бундесвер спорядить на підтримку ЗСУ 10 000 снарядів

Джерело: Крістіан Фройдінг в інтерв’ю DW

Глава ситуаційного центру України при Міністерстві оборони Німеччини генерал-майор Крістіан Фройдінг повідомив, що вже найближчими днями Німеччина постачить Збройним силам на першому етапі десять тисяч артилерійських снарядів з арсеналів бундесверу.

У Берліні погодили здійснювати постачання боєприпасів Україні у три етапи.

На другому етапі, у середньостроковій перспективі Німеччина вирішила підтримати чеську ініціативу та взяти на себе витрати на закупівлю 180 тисяч снарядів, які передадуть Києву у другій половині 2024 року.

А на довгострокову перспективу, на додаток до плану Чехії, ФРН уклала двосторонню угоду про постачання Україні, починаючи приблизно з четвертого кварталу ще 100 тисяч снарядів. Водночас, з якою саме країною укладено таку угоду, Фройдінг не уточнив.

Коментуючи ситуацію на полі бою та розмірковуючи над тим, чого найбільше потребують ЗСУ зараз для успішної відсічі росіянам, німецький генерал назвав “артилерійські снаряди, боєприпаси та ракети для сучасних систем ППО, а також броньовані бойові машини”.

Зауважимо, Німеччина, Франція та Польща в п’ятницю, 15 березня, пообіцяли закупити більше зброї для України та збільшити виробництво військового обладнання разом з українськими партнерами.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.