Норвегія продовжить підтримку України у відновленні енергосектору з огляду на атаки РФ
Джерело: Міненерго
З огляду на російські атаки на енергетичну інфраструктуру України Норвегія продовжить підтримку у відновленні українського енергосектору.
Міністр енергетики України Герман Галущенко провів зустріч з амбасадоркою Королівства Норвегія в Україні Хелене Санд Андерсен. Ключовою темою розмови стала допомога норвезької сторони у відновленні української енергетичної інфраструктури після російських атак.
Очільник Міненерго поінформував пані посла про складну ситуацію в енергосистемі та втрату близько 8 ГВт потужностей внаслідок ворожих атак.
“Росіяни намагаються повністю зруйнувати наші маневрові потужності – теплову та гідрогенерацію. Імпорт наразі не покриває потреби, які збільшилися, зокрема через похолодання. Взимку ситуація може бути ще складнішою, адже очевидно, що атаки не зупиняться. Тому ми проводимо ремонтні роботи і працюємо над нарощуванням потужностей розподіленої генерації на місцях”, – зазначив Герман Галущенко.
Міністр подякував Норвегії за вже надану підтримку українському енергосектору, а саме 42 вантажі гуманітарної допомоги загальною вагою понад 450 тонн, до яких увійшли силові трансформатори та трансформатори струму, електрогенератори, спецтехніка, кабель та інше обладнання, необхідне для ремонтних і відновлювальних робіт.
Сторони обговорили поточні потреби енергосектору в обладнанні для відновлювальних робіт, а також механізми закупівлі необхідного устаткування через Фонд підтримки енергетики України.
Окремо наголошувалося на потребах у газових турбінах, газопоршневих установках та потужних генераторах для нарощування потужностей розподіленої генерації до наступного опалювального сезону.
Хелене Санд Андерсен підтвердила, що Норвегія продовжуватиме допомогу українській енергетиці, наразі країною вивчається залучення додаткових можливостей для допомоги у нинішній складній ситуації та для підготовки до зими.
Герман Галущенко подякував Норвегії за активну участь у робочій групі “Президентська Формула миру: радіаційна і ядерна безпека”, а також підтримку української позиції щодо необхідності деокупації ЗАЕС на міжнародних майданчиках, зокрема МАГАТЕ.
Також обговорювалися питання діяльності Міжурядової українсько-норвезької комісії з питань торговельно-економічної та бізнесової співпраці, співголовою якої з української сторони нещодавно було призначено Германа Галущенка.
- Після поновлення російських атак на енергетику Україна отримала понад 600 тонн допомоги у вигляді енергетичного обладнання.
- Голова правління НЕК “Укренерго” Володимир Кудрицький заявив, що вже наступного тижня ситуація в енергосистемі України може покращитись.
- Радник прем’єр-міністра України та член наглядової ради НЕК “Укренерго” Юрій Бойко висловив думку, що обмеження енергопостачання у вигляді відключення споживачів, які розпочалися з 14 травня, можуть тривати до серпня-вересня. Взимку ж дефіцит електроенергії залишатиметься навіть за високих температур.
- Директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко попереджає, що українці можуть відчувати дефіцит електроенергії протягом наступних двох років. Причиною є дефіцит генеруючих потужностей, що, своєю чергою, призведе до дефіциту електрики.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.