Норвегія спрямувала ще €22 млн до Європейського фонду миру для допомоги Україні
Джерело: пресслужба Європейської ради
ЄС та Норвегія домовилися про добровільний фінансовий внесок скандинавської країни до Європейського фонду миру у розмірі 250 мільйонів норвезьких крон (близько 22 мільйонів євро) для передавання військової техніки українській армії.
“Об’єднані зусилля ЄС і Норвегії у наданні військової допомоги Україні є взірцевим прикладом того, як синергія може примножити нашу підтримку України в її боротьбі проти російської агресії”, – прокоментував підписання угоди високий представник ЄС Жозеп Боррель
Варто зауважити, що рішення підтримати Україну через Європейський фонд миру добровільним фінансовим внеском влада Норвегія оголосила ще 14 лютого.
Укладена угода гарантує, що Норвегія зможе брати активну участь у постачаннях військової техніки в Україну.
Також у пресрелізі зазначається, що Норвегія робила внесок до Європейського фонду миру двічі. Загальний розмір внесених країною коштів становить 400 мільйонів крон (36,5 мільйона євро).
- 12 липня Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Швеція спільно заявили, що долучаються до декларації країни G7 стосовно гарантій безпеки для України.
- Представники Норвегії та Великої Британії заявили, що нададуть допомогу Чорнобильській зоні у понад 5 мільйонів євро.
- Державна Рада оборони Литви обговорила і затвердила трирічний план військової підтримки України у розмірі 200 мільйонів євро.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.