Нова ера війни: як українські дрони змінили хід бойових дій на фронті

Джерело: The New York Times
Україна адаптувала свої стратегії та озброєння у повномасштабній війні проти Росії й тепер сподівається на розширення використання безпілотників власного виробництва, попри те, що американська зброя залишається критично важливою.
На сході країни, у підвалі поблизу лінії фронту, українські військові прокинулися перед світанком, потягуючись, протираючи очі й згортаючи спальні мішки. Більшість із них залишилися працювати в укритті, керуючи дронами за допомогою клавіатур і джойстиків.
У складний момент для України, котра балансує між надіями на припинення війни через переговори за посередництва президента Дональда Трампа й побоюваннями щодо згортання військової допомоги США, ці військові беруть участь в ініціативі Збройних сил України, що має допомогти зберегти боєздатність без американської зброї.
Якщо мирні переговори проваляться або США припинять постачання озброєнь, українська програма дронів набуде ще більшого значення. Ініціатива робить ставку на безпілотні системи, зібрані в Україні, переважно невеликі дрони-камікадзе, що запускаються з укриттів.
У понеділок глава Росії Володимир Путін додав невизначеності, наказавши запровадити триденне припинення вогню наступного місяця в Україні, хоча незрозуміло, чи воно розпочнеться і чи дотримуватиметься. Це оголошення пролунало після тижня запеклих бойових дій, включно з найсмертоноснішою атакою на Київ за минулий рік, і на тлі суперечливих сигналів від адміністрації Трампа.
Останніми днями президент Трамп критикував українське керівництво менше й натомість засуджував Путіна за продовження бомбардувань. Однак він досі не пообіцяв надати нову військову допомогу, яка залишається життєво необхідною.
Рішення США припинити військову допомогу зробить Україну вразливою не лише на фронті, а й у глибокому тилу. Українська армія покладається на перехоплювачі Patriot як єдиний захист від російських балістичних ракетних атак на Київ. Також Україні не вистачає власних ракет середньої дальності на кшталт тих, що використовуються системою HIMARS.
Раніше Україна вже демонструвала інноваційний підхід, зокрема, створивши флот дистанційно керованих катерів-камікадзе, що завдали значних втрат Чорноморському флоту Росії, хоча згодом росіяни розробили контрзаходи.
Втім, українці неодноразово вражали здатністю адаптувати стратегію та переоснащувати озброєння на ходу. Сьогодні військові мають сподівання на нову програму “Лінія дронів”.
Це вже не людина проти людини, — сказав командир підрозділу БпЛА Артем.
Підрозділ використовує дрони з камерою, які дають оператору повну видимість у режимі реального часу, під час бомбардувань російських солдатів, техніки чи укриттів.
Ще до запуску “Лінії дронів” Україна широко застосовувала безпілотники, які, за даними ЗСУ, нині спричиняють близько 70% усіх втрат з обох боків — більше, ніж танки, гаубиці, міномети та міни разом узяті. Дрони збирають в Україні з переважно китайських комплектуючих.
Офіційно програму “Лінія дронів” оголосили в лютому після підготовки з осені минулого року. Це резервний план Києва на випадок провалу мирних переговорів.
На полі бою дрони обох сторін постійно гудуть у повітрі. Росія має перевагу в кількості, тоді як Україна переважає в якості, першою впроваджуючи нові технології — наприклад, дрони-ретранслятори для розширення дальності або дрони з оптоволоконним управлінням, яке не піддається російському глушінню.
Програму “Лінія дронів” затьмарили розмови про перемир’я й скептицизм Трампа щодо шансів України. Проте розгортання БпЛА вже дало результати, за словами військових аналітиків.
Зокрема, цій ініціативі частково приписують тримісячне гальмування російського наступу. За даними аналітичної групи DeepState, у листопаді минулого року росіяни захопили 279 квадратних миль території, а в березні цього року — лише 51 квадратну милю. Основне досягнення Росії за зиму — витіснення України з більшості територій Курської області.
Програма передбачає розширення чотирьох батальйонів дронів до повноцінних полків: чисельність кожного збільшиться з 700 до 2 500 військовослужбовців, які працюватимуть з дронами з камерою першої особи, бомбометальними дронами та наземними безпілотниками, озброєними кулеметами.
Усі війни стимулюють інновації — так, наприклад, під час Другої світової війни винайшли радар, а під час війни у В’єтнамі — прилади нічного бачення. Проте стратегія дронів в Україні виникла ще й через серйозну проблему: зниження мотивації до вступу в армію. З ухиленням від мобілізації комплектування сил стало серйозним викликом.
Дрони не замінюють солдатів: кожен виліт дрона з камерою першої особи може вимагати участі до чотирьох осіб — пілота, навігатора, зброєносця й оператора ретранслятора. Але знайти операторів дронів легше, ніж піхотинців.
Маючи менше ресурсів, ніж Росія, Україна прагне мінімізувати прямі зіткнення — у цьому і полягає роль дронів.
Стратегія зосереджується на поясі землі глибиною приблизно 30 кілометрів за російською лінією фронту. Насичення цього простору розвідувальними й ударними дронами має завадити російським військам збиратися для наступів. Дрони літають зі швидкістю близько 130 км/год — швидше за будь-який наземний транспорт.
Об’єктивна оцінка така: це працює, — сказав Майкл Кофман, старший науковий співробітник Фонду Карнегі. Він додав, що на ситуацію також вплинули нестача техніки в Росії та погодні умови взимку.
Кофман зазначив, що мета програми — створити сили, які можуть “блокувати великі ділянки фронту” й бути стійкими без допомоги США.
Програма передбачає поширення досвіду операторів дронів на інші підрозділи, щоб ускладнити логістику, ППО та радіоелектронну боротьбу росіян у тилу, розповів Юрій Федоренко, командир підрозділу “Ахіллес”.
Ідея — закрити всю лінію фронту дронами, — пояснив він.
Тестування програми відбулося ще минулого року, коли в Конгресі США блокували додаткове фінансування для України, і запаси артилерійських боєприпасів вичерпувалися. Деякі розрахунки стріляли лише димовими снарядами, тоді як дрони компенсували нестачу вогневої потужності й гальмували наступ росіян.
Вартість одного дрона складає 500–750 доларів, що дешевше за один великий артилерійський снаряд вартістю близько 3 000 доларів.
Інші армії також звернули увагу на досвід України: морська піхота США цього року створила перший експериментальний ударний підрозділ дронів із камерами першої особи.
Раніше повідомляли, що у повномасштабній війні проти росіян, Збройні сили України, схоже, задіяли для атак на ворожі позиції новий вид безпілотників. Мова про так звані “дрони-дракони”, які скидають суміш алюмінію з оксидом заліза. Такий склад спалахує при температурі близько 2200 градусів. Суміш швидко знищує рослинність, здатна пропалювати метал і завдає серйозних втрат росіянам.
Також міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін заявив, що Україна нині виробляє безпілотники та ракети з дальністю польоту у 1,5 тисячі кілометрів.
Президент Володимир Зеленський підтвердив, що Україна провела успішні випробування першої балістичної ракети власного виробництва. Водночас деталей глава держави не надав. За кілька днів до цього Зеленський повідомив про успішний запуск української далекобійної ракети “Паляниця”.
Зупинити атаки на наші міста можна ударами по носіях цього озброєння – російських літаках на військових аеродромах, – написав тоді президент.
- У МОУ повідомили. що “Агенція оборонних закупівель” закупила БпЛА та безпілотних літальних комплексів уже на 30 млрд грн.
- Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що держава проведе першу закупівлю через Prozorro українських супертехнологічних FPV-дронів, котрі використовують машинний зір для донаведення на ціль.
- Міністерка економіки України Юлія Свириденко під час зустрічі з віцепрезидентом Інституту миру США Вільямом Тейлором заявила, що в Україні збільшуватимуть локалізацію власного виробництва, зокрема в оборонній галузі.
Надвечір 14 травня стало відомо про склад офіційно затвердженої главою РФ Володимиром Путіним делегації РФ, котру направлять у Туреччину на переговори з Україною.
У Генеральному штабу ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 14 травня. Загалом, від початку цієї доби відбулося 128 бойових зіткнень.
Країни НАТО обговорюють нову ціль оборонних витрат — 5% валового внутрішнього продукту до 2032 року. Як повідомляють дипломатичні джерела, ініціативу мають розглянути міністри закордонних справ країн Альянсу на зустрічі 14–15 травня. Кінцевою метою є узгодження нових стандартів до саміту в Гаазі у червні.
Президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва під час своєї зупинки у Москві 14 травня після візиту до Китаю не зустрівся з очільником Кремля Володимиром Путіним, як анонсував раніше.
Комітет міністрів Ради Європи офіційно запустив процес створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України. Відповідне рішення ухвалили 14 травня на засіданні у Люксембурзі.