Нова угода щодо надр: 100% фінансового інтересу у США

Джерело: “Економічна правда”, CNN

Угода між США та Україною передбачає створення комерційного фонду, у якому США володітимуть повним фінансовим інтересом, тоді як Україна здійснюватиме фінансування фонду.

Про це зазначено в тексті угоди, актуальному станом на вечір 21 лютого. Документ мають підписати міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та Держсекретар США Марко Рубіо.

Відповідно до проєкту договору, Україна та США спільно керуватимуть комерційним інвестиційним фондом реконструкції. При цьому Сполучені Штати зберігатимуть за собою 100% фінансового інтересу у фонді.

Фонд має на меті подвоїти обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну на кожен вкладений долар. Кінцева ціль – відновити ВВП України до показників кінця 2021 року.

Інвестиційний Фонд отримуватиме 50% чистих доходів від видобутку українських мінеральних і нафтогазових ресурсів для подальшого реінвестування в економіку України, зосереджуючись на розвитку видобувної та переробної інфраструктури, портів та інших ключових напрямів.

Проєкт угоди передбачає можливість спрямування доходів з інших українських джерел, які будуть узгоджені урядами України та США.

У разі деокупації обʼєктів, що перебували під окупацією Росії на момент підписання угоди, надходження від них можуть перевищувати 50%.

Внески з українських доходів до фонду триватимуть до досягнення суми, погодженої урядами. Уся некредитна фінансова допомога США, отримана Україною після підписання угоди, збільшуватиме встановлений поріг цих внесків.

США має намір надати фінансову допомогу Україні, розмір якої буде визначено окремою домовленістю.

Угода про створення Фонду не суперечитиме міжнародним зобов’язанням України та не перешкоджатиме її майбутній інтеграції до Європейського Союзу чи інших міжнародних об’єднань.

Україна та США домовилися негайно розпочати підготовку окремої угоди, що визначатиме деталі функціонування майбутнього Фонду.

За словами джерела, обізнаного з перебігом переговорів, проєкт угоди між Сполученими Штатами та Україною щодо рідкісноземельних мінералів та інших природних ресурсів “не той, який прийняв би президент Зеленський”.

“Це дивна пропозиція – намагатися отримати від країни, яка стала жертвою війни, більше, ніж вона витратила на свою оборону”, – повідомило джерело CNN.

США прагнуть отримати доступ до ресурсів України в рамках мирних переговорів, тоді як Київ вимагає гарантій безпеки та повернення окупованих територій.

Українська сторона все ще намагається домовитися про внесення поправок, оскільки поточний проєкт “не передбачає жодних американських зобов’язань, тоді як очікується, що Україна надасть все, що потрібно”.

Україна продовжує чинити опір підписанню угоди в її поточній редакції, попри кілька днів активного тиску з боку адміністрації Трампа.

У суботу міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що він говорив з держсекретарем США Марко Рубіо “про продовження орієнтованого на результат українсько-американського діалогу”.

Федеральна прокуратура Вашингтона домоглася реального терміну для чилійського мігранта, чиєю жертвою випадково стала високопосадовиця Крісті Ноем. Злочинець не підозрював, що разом із гаманцем поцупив державні перепустки та паспорт колишньої губернаторки Південної Дакоти.

Супутникові знімки НАСА та Національного льодового центру зафіксували фінальну стадію деградації мега-айсберга А-23А. Його подорож, що розпочалася у 1986 році, завершилася стрімким таненням та утворенням величезних озер талої води на поверхні, що призвело до повної втрати цілісності крижаного гіганта.

Засновник криптовалюти Tron Джастін Сан ініціював судовий процес проти компанії World Liberty Financial, яку заснував Дональд Трамп разом зі своїми синами. Бізнесмен стверджує, що проєкт незаконно заблокував його активи на суму 320 мільйонів доларів і погрожував повністю видалити їх із мережі.

Друга за значущістю посадова особа Німеччини, очільниця Бундестагу Юлія Кльокнер, опинилася в центрі скандалу через злам її особистого месенджера. За даними розслідування Der Spiegel, хакери використали складну схему фішингу, спрямовану на конфіденційні переписки провідних консервативних політиків країни.

Європейська комісія представила масштабну стратегію боротьби з енергетичною кризою, спровокованою конфліктом з Іраном. План передбачає радикальне зниження податків на електрику та запуск нових програм лояльності для споживачів, які погодяться замінити паливні автомобілі та обігрівачі на екологічно чисті аналоги.