Нові санкції США заблокували на морі близько 48 млн барелів російської нафти

Американські санкції, що набули чинності 21 листопада, фактично зупинили в морі приблизно 48 мільйонів барелів російської нафти. Десятки танкерів вимушено змінюють маршрути, шукаючи нові порти призначення. Як наголошують Bloomberg, це – черговий удар Вашингтона по експортних потоках Кремля на тлі війни проти України.

Минулого місяця адміністрація Дональда Трампа внесла до санкційних списків “Роснефть” і “Лукойл” – найбільших російських виробників нафти. Це стало найжорсткішим рішенням у межах нинішньої політики США. Як заявили у Мінфіні США, обмеження вже вплинули на ринок: попит на ключові російські сорти падає, ціни – знижуються.

Індійські НПЗ, які раніше масово закуповували російську нафту, терміново переорієнтовуються на близькосхідні поставки, що підштовхнуло фрахтові ставки до максимумів за п’ять років. Тим часом трейдери намагаються знайти покупців для вже відправлених партій “Роснефті” та “Лукойлу”.

“Російські потоки поки рухаються, але не доходять до пунктів призначення. Якщо ситуація затягнеться, ланцюг поставок може заблокуватися, а це скоротить пропозицію”, – зазначив Воррен Паттерсон, керівник напрямку товарних ринків ING Groep.

За даними Kpler, у дорозі або на стартових етапах перевезення перебуває близько 50 танкерів із сортами Urals та ESPO. Частина з них прямувала до Китаю й Індії, інші – рухаються без визначеного напряму від Балтики до Південно-Китайського моря. Посередники дедалі частіше уникають операцій із російською нафтою, що ускладнює логістику.

Москва намагається втримати експорт на рівні близько 3,4 млн барелів на добу, але ризики зростають. З 2022 року Китай та Індія взяли на себе основний обсяг імпорту російської нафти, проте тепер і вони обережні: вторинні санкції США стали суворішими. Прикладом є рішення Reliance Industries – одного з найбільших імпортерів у Індії – частково припинити прийом російської сировини буквально за години до завершення перехідного періоду.

Як прогнозує старший аналітик SSY Адам Ланнінг, ринок відчуватиме тиск “три-чотири місяці”, після чого традиційно шукатиме обхідні механізми.

Перші сигнали розгубленості учасників ринку вже помітні. Два танкери з Urals, які розвернулися через санкції, знову взяли курс на Індію, але навряд чи встигнуть прибути до завершення перехідного періоду. Частина суден змінює маршрути або зависає на підходах до азійських хабів, де часто здійснюють перевалки з приховуванням походження нафти.

Так, танкер Cindy із 770 тис. барелів ESPO вийшов із порту Козьміно без заявленого напрямку й рухається в бік акваторій Сінгапуру та Малайзії – традиційних зон змішування й перевалки. Інший танкер, Fortis, після нетипової перевалки біля Індії змінив курс із Китаю на Південну Корею – один із головних вузлів для ship-to-ship операцій.

Російська гімнастка Ангеліна Мельникова виступить у німецькій Бундеслізі, попри те, що Україна визнала її “чемпіонкою терору”.

Американські санкції, що набули чинності 21 листопада, фактично зупинили в морі приблизно 48 мільйонів барелів російської нафти. Десятки танкерів вимушено змінюють маршрути, шукаючи нові порти призначення. Як наголошують Bloomberg, це – черговий удар Вашингтона по експортних потоках Кремля на тлі війни проти України.

Президент США Дональд Трамп підтвердив, що його адміністрація встановила дедлайн на наступний четвер, 27 листопада, для того, щоб Україна погодилася на 28-пунктний план Білого дому щодо припинення війни Росії проти України.

Бойовий медик взводу 30-ї ОМБр Сергій Тищенко провів 471 день безперервно на одній позиції на Донеччині. Він зайшов на позицію 13 серпня 2024 року та тримав її до 28 жовтня 2025-го.

Хорватський журналіст-розслідувач подав скаргу на президента Сербії Александра Вучича, звинувативши його у причетності до так званого “сараєвського сафарі”, під час якого іноземці за гроші стріляли по мирних жителях у період війни в Боснії та Герцеговині.