Новим премʼєр-міністром Польщі обрали Дональда Туска

Джерело: wyborcza.pl

11 грудня Сейм обрав Дональда Туска новим прем’єр-міністром Польщі. За це проголосувало 248 польських депутатів, проти – 201.

Першою з обранням Туска привітала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Ваш досвід і сильна прихильність до європейських цінностей будуть цінними для побудови сильнішої Європи на благо поляків, – написала вона на X.

Раніше уряд Матеуша Моравецького не отримав вотуму довіри від Сейму. У голосуванні взяло участь 456 депутатів.

Згідно з Конституцією країни, призначення уряду делеговано Сейму.

Зауважується, що це другий конституційний етап, під час якого Сейм обирає прем’єр-міністра та запропонованих ним членів Ради міністрів абсолютною більшістю голосів за присутності щонайменше половини встановленої законом кількості депутатів.

Сьогодні я пишаюся поляками, можливо, перемога – це перемога найслабших. Від завтрашнього дня ми зможемо виправити помилки, щоб усі, включно з найслабшими, почувалися в Польщі як вдома, – зазначив Туск у своїй промові.

15 жовтня у Польщі відбулися парламентські вибори, на яких перемогла правляча партія “Право і справедливість” Ярослава Качинського, що здобула 194 мандати. Одначе, цього недостатньо, аби створити парламентську більшість і сформувати уряд.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.