Оборонці півдня знищили російський ЗРПК «Панцир-С1»

Станом на 19 листопада Сили оборони півдня знищили на Херсонщині ворожий ЗРПК “Панцир-С1”.

Слабкіший захист ворогів — потужніший тиск наших вояків, — наголосили у повідомленні.

Загалом за минулу добу ворогу завдано таких втрат:

14 окупантів;
5 танків;
1 самохідна артилерійська установка “Мста-С”;
3 гармати;
1 комплекс відеоспостереження “Муром-М ”
5 одиниць автобронетехніки.

Окрім цього, оборонцям півдня також вдалося знищили склад паливно-мастильних матеріалів, польовий пункт боєпостачання та спостережний пункт ворога.

Довідка. Панцирь-С1 — російський самохідний зенітний ракетно-гарматний комплекс наземного базування, призначений для ближнього прикриття цивільних і військових об’єктів. Комплекс створили 1994 року, з того часу його модернізували. Наприкінці 2012 року ЗРГК Панцирь-С1 взяли на озброєння армії РФ. Час розгортання комплексу – до 5 хвилин. Боєкомплект Панцир-С1: 12 ракет 57Е6-Е, 1400 снарядів. Ракетами може вражати цілі на висоті до 15 км і на відстані до 20 км.
За даними відомих контрактів, ціна одного ЗПРК Панцирь-С1 при експортних поставках становить від 13,15 до 14,67 млн доларів.

В Україні триває 634-та доба повномасштабного російського вторгнення. За цей час, станом на 18 листопада, українські захисники ліквідували більш як 318 тисяч російських солдатів.
Також Букви повідомляли, що за тиждень спецпризначенці Центру спеціальних операцій “А” Служби безпеки України ліквідували 184 окупанти та знищили 152 одиниці російської техніки.
Сили протиповітряної оборони вразили на території Києва та на підступах до столиці близько десятка ворожих цілей під час нічної атаки російських дронів.

Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.

Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.

У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.

Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.

Правоохоронці заочно оголосили підозру п’ятьом російським військовим, котрих вважають причетними до організації ракетного удару по Кривому Рогу 13 червня 2023 року.