Обряд заплітання весільної коси на Луганщині внесли до нематеріальної культурної спадщини

Джерело: Міністерство культури та інформаційної політики України

Міністерство культури та інформаційної політики додало обряд заплітання весільної коси на Луганщині до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Цей обряд заплітання весільної коси, розповсюджений у селищі Білокуракине Сватівського району Луганської області.

В селищі Білокуракине з дівочою косою пов’язано багато легенд, переказів, пісень та безліч прислів’їв: “Дівчина з косою, як трава з росою”, “Де дівка з косою, там хлопці юрбою”, “Яка коса – така й краса”.

Дівочі коси вважалися символом зовнішньої й внутрішньої краси, показником охайності, а також надприродного зв’язку з Всесвітом.

У регіоні коси заплітають у два ряди, додаючи кольорові стрічки. Перед тим, як надіти весільний вінок, обряд супроводжувався обрядовими піснями, в яких оспівується дівоча краса, чистота і порядність “молодої”. Це і “Горіла сосна, горіла”, “Летять галочки”, “Ой сивая зозуленька”. Це було своєрідним прощанням із дівочою косою.

Обряд починався з того, що дівчина сідала на діжку з кожухом і старша дружка заплітала їй коси й прикрашала їх кольоровими стрічками – так, щоб вони висіли вздовж спини, а інші дружки співали пісень. Одягали дівчину в традиційне українське вбрання та взували в червоні чоботи.

Хоч одягання вінка в більшості випадків вважається окремим обрядом, але на Луганщині він об’єднаний з обрядом заплітання весільної коси. Весільний вінок є важливим елементом обряду, який плели дружки на дівич-вечорі. Це оберіг, який пов’язували із сонцем та небом.

Плели зазвичай весільний вінок із барвінку й калини та пов’язували стрічки. Калина вважалась символом любові, щастя, поваги, краси та дівочої вроди. Саме калина вважалась “весільним деревом” і була обов’язковою учасницею весільного обряду.

Барвінок вплітався, щоб отримати благословення предків, а також вважався символом шлюбу, дівоцтва, молодості. Стрічки слугували оберегом від поганих очей.

Міністерство культури та інформаційної політики додало обряд приготування Карнаухівської зливаної каші до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Міністерство культури та інформаційної політики додало технологію приготування обрядового напою “Варена” в селі Боромля на Сумщині до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України поповнився новими позиціями.