Очільниця МВФ планує відвідати Україну

Джерело: Reuters

Очільниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва планує здійснити візит до України. Водночас дата візиту ще не визначена.

Георгієва приїжджала до України у лютому 2023 року і планує ще один візит повідомив представник МВФ.

Напередодні офіційні особи України зустрілись з представниками МВФ та Світового банку в кулуарах щорічної наради у Вашингтоні.

Зараз Україна веде перемовини з МВФ про нову чотирирічну програму кредитування, яка замінить чинну чотирирічну програму з МВФ на суму 15,5 млрд доларів.

“Наші співробітники продовжують активно взаємодіяти з українською владою щодо макроекономічної політики, спрямованої на підтримку стабільності, фінансування необхідних витрат та відновлення стійкості боргу з метою подальшої підтримки МВФ”, – сказав речник Фонду.

Нова програма необхідна, оскільки програма, узгоджена у 2023 році, передбачала, що війна закінчиться наприкінці 2025 року. Оскільки такої перспективи поки немає, припущення, що лежали в основі початкової позики, мають бути переглянуті, повідомляють джерела, знайомі з процесом.

Як і у випадку з 2023 роком, країни G7+ повинні будуть надати гарантії щодо позики МВФ, оскільки фонд зазвичай не надає позики країні, яка перебуває у стані війни.

Джерело у G7 повідомило, що обговорення гарантій тривають. Американські чиновники повідомили своїм європейським партнерам, що вони не мають наміру брати участь у гарантіях і що Європа візьме на себе цю відповідальність, додало джерело.

Для України співпраця з МВФ залишається основою її економічної політики, оскільки війна проти Росії триває вже четвертий рік, і країна стикається зі складним завданням – зібрати кошти для покриття бюджетного дефіциту наступного року.

Уряд підготував проєкт бюджету на 2026 рік, метою якого є дефіцит близько 18,4% валового внутрішнього продукту. Міністр фінансів Сергій Марченко оцінив нефінансований дефіцит бюджету на 2026 рік приблизно в 18 мільярдів доларів.

Правозахисна організація HRANA, що базується в США, підтвердила загибель щонайменше 500 осіб під час масштабних протестів в Ірані. На тлі цих даних офіційний Тегеран висунув ультиматум Вашингтону, погрожуючи ударами по військових базах у разі підтримки демонстрантів.

Президент США Дональд Трамп ухвалив рішення про захоплення російських танкерів “тіньового флоту”, а також схвалив просування законопроєкту про “нищівні санкції” проти РФ після того, як дедалі більше розчаровувався у Володимирі Путіні та почав сприймати його як головну перешкоду для припинення війни проти України. 

Національна портретна галерея у Вашингтоні оновила експозицію, присвячену Дональду Трампу. З опису до портрета зникли будь-які згадки про два імпічменти та штурм Капітолія, що викликало дискусії щодо політичного тиску на культурні установи.

Швеція витратить 15 мільярдів шведських крон (1,6 мільярда доларів) на протиповітряну оборону, спрямовану, переважно на захист цивільного населення та цивільної інфраструктури.

Більшість країн ЄС проголосували за підписання угоди про вільну торгівлю з провідними державами Латинської Америки. Цей крок дозволить створити найбільший у світі торгівельний простір, що охопить близько 700 мільйонів споживачів.