Один з убивць активіста Мирошниченка пішов у СЗЧ після умовно-дострокового звільнення

Джерело: Сергій Мирошниченко/Facebook

Один із засуджених за вбивство бахмутського активіста Артема Мирошниченка самовільно залишив військову частину, до якої його направили після умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі внаслідок підписання контракту із ЗСУ, повідомив брат загиблого, Сергій Мирошниченко.

Ті два виродки, які вбили мого брата вже на свободі. Після набрання чинності вироку 8 років і 9,2 місяця відповідно вони вирішили підписати контракт і піти у ЗСУ. Відбувалося тишком-нишком про що дізнався зовсім недавно. Як добровольцю та як колишньому військовому який пробув на фронті добровільно 2 роки дуже сумно усвідомлювати, що поруч із моїми побратимами може опинитися така тварюка. Бачивши всі шість років знущання з правосуддя та над Україною, вони нібито стали захисниками, але в їхнє каяття та щире бажання захищати Україну я не вірю – це легальний спосіб уникнути тюрми та утекти. До речі, один – це вже зробив! — написав Сергій.

Мова про Олександра Баришка, котрий відбував покарання в Первомайській виправній колонії №117, однак, отримав умовно-дострокове звільнення за рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області для проходження військової служби. Другого засудженого, Миколу Барабаша, звільнив Полтавський районний суд на підставі подання Божковської виправної колонії №16.

Сергій Мирошниченко також оприлюднив картку самовільного залишення частини Баришком. Згідно з нею, військовослужбовець Баришок Олександр Олександрович, 2002 року народження, залишив частину 8 квітня 2025 року, перебуваючи в місті Дружківка Донецької області. Він служив у військовій частині А0666 — це 28-ма окрема механізована бригада імені Лицарів Зимового походу.

Зараз перебуває у СЗЧ, а мати його, за інформацією, знаходиться в Пітері (м. Санкт-Петербург, РФ), та ця наволоч може туди злиняти, — пояснив Сергій.

Він також додав: “Боляче кожного разу дзвонити своїм побратимам і дізнаватися погані новини, знаючи, як їм це важко за три роки й дізнаватися, що цей сцикун пробув там всього нічого, і вже навтьоки. Так що це не щиросердне каяття і захист України – це всього-на-всього прикриття”.

Довідка. 13 червня 2024 року Слов’янський міськрайонний суд оголосив вирок Олександру Баришку та Миколі Барабашу, яких обвинувачували у вбивстві бахмутянина Артема Мирошниченка. Обвинувачені отримали дев’ять та вісім років ув’язнення відповідно. Час перебування в СІЗО їм зарахували у термін перебування за ґратами.

Та днями видання ZMINA посилаючись на відповідь на запит від Слов’янського міськрайонного суду Донецької області повідомило, що Полтавський районний суд задовольнив подання ДУ “Божковська виправна колонія №(16)” про умовно-дострокове звільнення засудженого Миколи Барабаша від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом.

Аналогічне рішення ухвалив Первомайський міськрайонний суд Харківської області щодо Олександра Баришка, який відбував покарання в ДУ “Первомайська ВК (№117)”.

  • 1 лютого на автозаправній станції в місті Пирятин на Полтавщині застрелили військовослужбовця Полтавського районного ТЦК та СП.
  • Нагадаємо, вранці 14 березня в Одесі посеред вулиці застрелили місцевого громадського активіста Дем’яна Ганула. На це вже зреагував міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
  • Того ж дня підозрюваного у вбивстві упіймали. Повідомляється, що затриманий – 46-річний військовий, який пішов у СЗЧ.

У жовтні російська армія втратила понад 31 тисячу військових, що еквівалентно особовому складу трьох дивізій.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 31 жовтня. Загалом від початку доби відбулося 137 бойових зіткнень.

Правління російського “Газпрому” схвалило проєкт інвестиційної програми на 2026 рік із загальним обсягом фінансування 1,1 трлн рублів – на 31,9% менше, ніж у фінальній редакції програми на 2025 рік.

Санкції США проти російського нафтовидобувного концерну “Роснафта” відновили у Німеччині дискусії стосовно націоналізації дочірніх підприємств компанії, зокрема нафто­переробного заводу PCK у Шведте на сході ФРН. 

Влада Китаю неодноразово заявляла, що країна не постачає Росії зброю. Водночас Пекін не обмежує експорт товарів подвійного призначення, котрі можуть використовуватися у військовому виробництві. Зокрема, російські військові компанії імпортують із Китаю мільйони двигунів та інші компоненти для безпілотників, які застосовуються проти українських військових і міст, мовиться у неопублікованих звітах, підготовлених для Держдепартаменту США та урядів європейських країн.