Спільна з неандертальцями ДНК може пояснити походження людської мови – дослідження
Джерело: ScienceDaily
Невелика група давніх генетичних регуляторів, які займають менш ніж 0,1% людського геному, може відігравати ключову роль у формуванні мовних здібностей людини. Такого висновку дійшли науковці з Медичного центру Університету Айови.
Дослідники зосередилися на так званих HAQER – регуляторних ділянках ДНК, які контролюють активність генів, пов’язаних із розвитком мозку. За словами авторів роботи, ці генетичні “перемикачі” мають приблизно у 200 разів більший вплив на мовні здібності, ніж будь-які інші ділянки геному.
Вчені проаналізували генетичні дані та простежили еволюційний шлях цих регуляторів протягом близько 65 мільйонів років. Результати показали, що HAQER існували ще до розділення ліній сучасних людей і неандертальців, а отже біологічні передумови для розвитку мови виникли значно раніше, ніж вважалося досі.
Особливо важливим відкриттям стало те, що ці генетичні особливості були присутні й у неандертальців. На думку авторів дослідження, це свідчить про те, що вони могли володіти значно складнішими формами спілкування, ніж припускали попередні теорії.
Науковці також припускають, що еволюція мовних механізмів досягла своєї межі через біологічні обмеження. Розвиток мозку, який сприяв мовленню, одночасно збільшував розмір черепа плода, що могло ускладнювати пологи та підвищувати ризики для матері й дитини.
Надалі команда планує дослідити, як мовні здібності формуються під впливом не лише генетики, а й середовища, в якому зростає людина. Це може допомогти краще зрозуміти механізми розвитку мовлення та розробити нові підходи до лікування мовних розладів.
- Немовлята неандертальців могли рости значно швидше за дітей сучасної людини і вже у перші місяці життя досягати “гігантських” розмірів.
- Дослідники Інституту еволюційної антропології Макса Планка в Німеччині встановили, що перший обмін генетичним матеріалом між предками сучасних європейців і неандертальцями стався близько 47 тисяч років тому.
- На південь від німецького міста Галле, біля доісторичного озера, археологи виявили сліди систематичного добування тваринного жиру – масштабного процесу, яким, імовірно, керували неандертальці ще 125 тисяч років тому. Вчені охрестили знахідку “жировою фабрикою”, адже мова йде не про випадкову обробку туш, а про добре організовану роботу з видобутку жиру з кісток.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.