Офіс генпрокурора готує матеріали для екстрадиції нардепа-втікача Дмитрука

Джерело: Офіс генпрокурора

Офіс генерального прокурора готує матеріали для видачі народного депутата України, який перебуває у розшуку через ухилення від правосуддя.

За інформацією пресслужби ОГП, місце перебування депутата вже встановлено, і судом йому призначено запобіжний захід.

Хоча в повідомленні не називають ім’я депутата, контекст вказує на Артема Дмитрука.

Нагадаємо, народного депутата Артема Дмитрука вранці 24 вересня затримали у Лондоні.

Передісторія

Генпрокурор повідомив про підозру чинному народному депутату за фактами вчинення нападів групою осіб на правоохоронця та військового, замаху на викрадення вогнепальної зброї, спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень та хуліганстві.

Зокрема підозрюваний, перебуваючи в Одесі, діючи з групою осіб, здійснив напад на співробітника правоохоронного органу. Він умисно заподіяв правоохоронцю тілесних ушкоджень та намагався викрасти у нього зброю.

Крім того, в інший період часу підозрюваний, перебуваючи в Києві, під час суперечки завдав військовому декількох ударів, зокрема, у ділянку голови. Відповідно до висновку експерта, внаслідок протиправних дій потерпілому спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Своєю чергою, УП інформувала, що народний депутат Артем Дмитрук, який в Україні захищав церкву Московського патріархату, вже виїхав за кордон.

Нардеп незаконно покинув територію України у суботу, 24 серпня. Того ж дня він залишив територію Молдови і через аеропорт “Кишинів” полетів в Італію (рейс о 17:40 “Кишинів – Рим”).

Журналісти намагалися зв’язатися із Дмитруком, але його мобільний номер телефону більше не обслуговується.

24 серпня Дмитрук у Телеграм заявив, що його планують затримати, і невдовзі за місцем його проживання у Києві та Одесі відбуватимуться обшуки.

Раніше ми повідомляли, що Генеральний прокурор Андрій Костін зареєстрував кримінальні провадження проти народних депутатів Артема Дмитрука та Олександра Куницького, які брали участь у бійці в Києві.

Також нагадаємо, серед тих, хто відмовився підтримати законопроєкт про заборону УПЦ МП, майже всі представники депутатських груп “Відновлення України” та “Платформи за життя та мир”. Серед них, наприклад, Юрій Бойко – народний депутат України, який неодноразово заявляв про утиски УПЦ МП. Нещодавно в мережі з’явилось відео, де він російською мовою закликає владу “бути милосердною до священників УПЦ МП”.

У переліку також  є Артем Дмитрук – обраний від “Слуги народу”, а зараз – позафракційний народний депутат України, розслідування щодо якого нещодавно опублікувало видання Bihus.Info. У ньому йдеться, що Артем Дмитрик співпрацює зі священником УПЦ МП Сергієм Чертиліним, якого підозрюють у низці злочинів проти України.

Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість радикального розширення річної квоти на прийом біженців, щоб надати притулок більшій кількості “білих мешканців” Південно-Африканської Республіки. За даними джерел, йдеться про додаткові 10 тисяч місць для етнічних африканерів, які, на думку президента, зазнають переслідувань.

Політична напруга через війну на Близькому Сході розколола європейську музичну спільноту. Цього року глядачі в Мадриді, Дубліні та Любляні не побачать фінал “Євробачення” у Відні, оскільки національні канали запровадили повний бойкот події через незгоду з політикою організаторів конкурсу.

Технологічний гігант Meta готується до масштабної оптимізації штату, плануючи звільнити близько 8000 співробітників наступного місяця. Керівництво компанії пояснює цей крок необхідністю вивільнення ресурсів для безпрецедентних інвестицій у розробку штучного інтелекту, сума яких цьогоріч сягне 135 мільярдів доларів.

Рішення італійського уряду використовувати албанську територію для фільтрації мігрантів визнано правомірним з точки зору права ЄС. Це створює важливий прецедент для всієї Європи, оскільки Німеччина та Нідерланди вже розглядають можливість впровадження аналогічних “зовнішніх хабів” до кінця року.

Організація Об’єднаних Націй ініціювала розробку плану подальшої присутності в Лівані через наближення терміну закінчення мандату миротворчих сил UNIFIL. Попри небезпеку перебування у зоні активних бойових дій, офіційний Бейрут наполягає на збереженні міжнародного контролю для стримування ескалації.