Огляд від АР зустрічі Трампа та Путіна: теплий початок, стриманий фінал

Джерело: переклад огляду Associated Press

Для Трампа та Путіна рукостискання на червоній доріжці та спільна поїздка в лімузині завершилися раптовим охолодженням. Спочатку була червона доріжка, теплі рукостискання, дружні посмішки та військові літаки, що пролітали над головами. Зрештою президент Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін сіли на заднє сидіння президентського лімузина, невимушено спілкуючись, немов давні друзі, перш ніж вирушити на переговори щодо війни Росії проти України. Це було вітання, гідне найближчих союзників США. Але його влаштували для ворожого лідера, який розпочав найбільшу сухопутну війну в Європі з часів Другої світової та вважається одним із найзапекліших ворогів Америки.

Однак за кілька годин після завершення переговорів їхнє спілкування стало значно стриманішим. Трамп і Путін з’явилися на тому, що назвали спільною пресконференцією, хоча жоден із них не відповідав на запитання. Вони висловлювали загальні фрази про “порозуміння” та “прогрес”, водночас хвалячи один одного з трибун, розташованих незвично далеко, на тлі гасла “Прагнучи миру”.

Трамп неодноразово закликав Путіна припинити вторгнення в Україну та погодитися на перемир’я, нагадуючи, що під час передвиборчої кампанії обіцяв завершити війну за 24 години. В останні тижні він чітко демонстрував своє невдоволення російським наступом, що триває вже понад три роки, і в п’ятницю пригрозив “серйозними наслідками” та новими санкціями у разі відсутності прогресу.

Напруженість між двома лідерами не відчувалася під час рукостискань і посмішок, коли Трамп уперше за десятиліття вітав повернення Путіна на американську землю. Але під кінець зустрічі було незрозуміло, що буде далі.

Саміт відкривається теплом і пишністю

На ретельно зрежисованій сцені на військовій базі в Алясці обидва лідери майже одночасно зійшли зі своїх літаків і крокували пліч-о-пліч червоною доріжкою, розстеленою на злітній смузі. Трамп був у рубіново-червоній краватці, Путін – у бордовій. Трамп навіть зааплодував Путіну, коли чекав на їхнє привітання. Вони потисли руки й довго не відпускали одне одного, поплескуючи по ліктях, розмовляючи та усміхаючись. У цей момент над базою Елмендорф-Річардсон пролетіли американські винищувачі F-22 і бомбардувальник B-2 – літаки, створені ще в часи холодної війни.

Лідери ігнорували вигуки журналістів, позували на платформі з написом “Аляска 2025” і знову обмінялися рукостисканням. “Президенте Путіне, чи не припините ви вбивати мирних жителів?” – крикнув один із журналістів. Путін удав, що не чує, показавши жестом на вухо. Трамп у ролі господаря провів Путіна до президентського лімузина. Їх було видно крізь затемнені вікна, коли вони розмовляли, а кортеж від’їжджав. Путін усміхався.

Прийом, що контрастував із візитом Зеленського

Пишність і демонстрація авіації, ймовірно, мали нагадати російському лідеру про військову силу США. Але вони водночас підкреслили разючий контраст із тим, як Трамп зустрічав українського президента Володимира Зеленського. У лютому він розкритикував його за “неповагу” під час позачергової зустрічі в Овальному кабінеті. Тоді візит завершився без підписання угоди про рідкісноземельні мінерали та без спільної пресконференції – після того, як радники Трампа попросили Зеленського залишити Білий дім.

“Ви граєте в азартні ігри з Третьою світовою війною, і це дуже неповага до країни – до цієї країни, яка підтримувала вас більше, ніж багато хто вважає, що мала б”, – дорікав Трамп Зеленському, коли той намагався переконати його, що Путіну довіряти не можна.

Відтоді Трамп дедалі частіше висловлював розчарування Путіним через посилення атак на Україну, писав у соцмережах “Володимире, СТОП!” і навіть заявив, що російський лідер “зовсім ЗБОЖЕВОЛІВ!”. Але під час зустрічі в п’ятницю цього роздратування видно не було – радше навпаки.

Пресконференція без запитань

Через кілька годин після переговорів обидва лідери знову вийшли до журналістів. Путін виступив першим і заявив, що вони досягли “порозуміння” щодо України, однак подробиць не навів. Він повторив стару тезу Трампа, що вторгнення 2022 року не відбулося б, якби тоді президентом був не Джо Байден, а Трамп.

“Я кажу це тому, що ми з президентом Трампом встановили міцні, довірливі та практичні стосунки”, – сказав Путін. Він додав, що Росія “щиро зацікавлена в припиненні війни”, але лише після “усунення всіх корінних причин кризи”.

Трамп, слухаючи переклад, відповів другим. Він заявив, що у нього “завжди були фантастичні стосунки” з Путіним, і назвав переговори “надзвичайно продуктивними”, під час яких “було досягнуто значного прогресу”. Водночас жодних деталей він не розкрив, про припинення вогню не згадав і Путіна за атаки на цивільних не критикував.

Підсумовуючи, Путін висловив сподівання, що вони зустрінуться знову: “Наступного разу в Москві”, – сказав він англійською й засміявся. Лідери ще раз потисли руки й пішли, не відповівши на запитання журналістів.

Віталій Портников проаналізував загострення українсько-польських відносин, спричинене рішенням президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла. На думку журналіста, цей конфлікт є частиною внутрішньополітичної боротьби в Польщі, яка ставить під загрозу безпеку обох держав.

У 2025 році, найсмертоноснішому для цивільних, три найбільші благодійні фонди України зібрали рекордні 105,9 мільярда гривень. Це більше, ніж за 2022–2024 роки разом. За даними ООН, гуманітарну допомогу в Україні доставляли понад 450 організацій, охопивши п’ять мільйонів людей за рік. А громадські фонди мають ліцензії на закупівлю летальної зброї, що є функцією, яку держави монополізували століттями. Ці рекордні зростання забезпечили міжнародні урядові гранти. А це означає, що іноземні держави тепер скеровують мільярди напряму через український громадянський фонд, оминаючи міждержавні канали. Вищої форми інституційної довіри до громадянського суспільства важко уявити.

Після 24 лютого 2022 року в Україні відбулися зміни. Раптом побільшало борців за рівні права жінок і чоловіків. Тобто за те, щоб зобов’язати жінок нарівні з чоловіками бути в окопах.

Інформаційне поле України від початку повномасштабного вторгнення розвивається за логікою замкненого кола, де кожна наступна криза стратегічних комунікацій є прямим наслідком попередньої. Держава пройшла довгий шлях, на якому були новорічні розповіді про шашлики у травні, весняний “гіпноз” 2022 року про “два-три тижні”, гучні обіцянки кави на набережній Ялти після деокупації Харківщини та Херсонщини… І наступні роки різноманітних формулювань одного і того ж гірко-солодкого меседжу: “війна от-от закінчиться”. 

На брифінгу після вручення підозри колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку, директор НАБУ Семен Кривонос заявив, що Володимир Зеленський не фігурує і не фігурував у межах цієї справи. Ці слова викликали певний скепсис на тлі раніше оприлюднених “плівок”, в яких учасники корупційної схеми згадували якогось “Вову” і його представника – першого заступника Управління держохорони і керівника служби безпеки президента Максима Донця.