Чи зможе Зеленський балотуватись вдруге
Джерело: Центр дослідження законодавства України
В недавньому інтерв’ю NBC News Володимир Зеленський заявив, що у разі проведення виборів до завершення війни Росії проти України, обов’язково балотуватиметься знову, оскільки він не може “кинути державу посеред бойових дій”. А якщо війна на момент виборів вже буде завершена, то рішення щодо переобрання “залежатиме від багатьох факторів”. Оскільки він вже давно не згадує про свою обіцянку “бути президентом одного терміну” і послідовно демонструє бажання зібрати й утримувати стільки влади, скільки можливо, то можна припустити, що балотуватись на другий термін Зеленський захоче в будь-якому випадку.
Цьому наміру Зеленського опонує теорія (чи позиція), згідно з якою, станом на жовтень 2026 року триває 7 рік президентства Зеленського, з максимально можливих 10 років поспіль для однієї особи. Постулюється, що 20 травня 2024 року закінчилась перша каденція Зеленського і розпочалась друга, кінець якої має настати 20 травня 2029 року. Як наслідок, після цієї дати Зеленський втратить право навіть балотуватись на виборах президента (якщо їх не відбудеться до того).
Конституція України дійсно обмежує можливість одній особі перебувати на посаді понад два строки поспіль. Не “10 років”, а “два строки”. Поняття “строк повноважень президента” за Конституцією дійсно передбачає період тривалістю 5 років. Однак стаття 108 Конституції України передбачає, що Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України.
Тобто, президент обирається на 5 років, але за неможливості скласти присягу новообраним президентом – продовжує здійснювати свої повноваження до моменту, коли новообраний президент вступить на посаду (складе присягу). І така конструкція – не хиба авторів Конституції, а прямий задум, покликаний не допустити “вакууму влади” на одній з ключових посад у державному апараті.
Конституція України містить тільки дві вказівки на те, коли точно має завершитись каденція “діючого” президента. Обидві стосуються часу, впродовж якого новообраний президент має скласти присягу – не більше 30 днів у разі чергових виборів і 5 днів у разі позачергових. Тобто, якщо вибори вже відбулись. Це теж має чітку мету – позбавити “старого” президента можливості маніпулювати змістом статті 108 Конституції та продовжувати своє перебування на посаді.
При цьому Конституція і Виборчий кодекс не містять однозначних вказівок на те, що робити, якщо з об’єктивних причин складання присяги у цей період не відбудеться, але й новообраний президент не втратить можливості вступити на посаду у майбутньому, коли ці причини зникнуть. Слід чекати, чи проводити вибори знову? Проте, сама ця колізія ніяк не стосується нашої ситуації, бо провести вибори поки що неможливо з суто об’єктивних причин.
Повертаючись до президентських строків – Конституційний Суд України, у рішенні 5-рп/2014 від 15 травня 2014 року, розтлумачив, що Президент України обирається виключно на строк 5 років, хоч на чергових, хоч на позачергових виборах. Тому, коли б не завершився воєнний стан, Володимир Зеленський залишатиметься президентом не ті 2 роки і 86 днів, які йому залишались станом на 24 лютого 2022 року, а рівно стільки часу, скільки займе підготовка до позачергових виборів (орієнтовно 3-3,5 місяці – час на підготовку виборів, підрахунок та оголошення результатів). Перші повоєнні вибори президента можуть бути виключно позачерговими, бо дата проведення чергових – жорстко зафіксована в статті 103 Конституції, це остання неділя березня п’ятого року повноважень, і цю дату ми вже пропустили.
Тому, після 20 травня 2029 року, коли мають закінчитись 10 років перебування Зеленського на посаді – він продовжить бути президентом України, якщо до того часу не будуть проведені вибори і якщо їх не виграє інший кандидат. Це передбачено нормами статей 9 та 19 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”. Перша встановлює, що повноваження президента не можуть бути припинені під час дії воєнного стану, а друга – що до його скасування не можуть бути проведені вибори. Жодного слова про те, що під час дії воєнного стану може закінчитись перша каденція президента і початись друга (при тому – без виборів) – ні в законі про воєнний стан, ні в Конституції, ні в будь-якому іншому нормативно-правовому акті немає і бути не може.
Єдиний аргумент, який можна знайти на підтримку теорії про те, що зараз триває другий рік другої каденціїЗеленського, лежить радше в області філософії, ніж права як такого. Його можна сформулювати словами “буква закону існує лише в межах і заради втілення духу закону”. Тобто, якщо в Конституції України передбачено що одна особа не може бути Президентом України більше ніж 2 строки підряд, а один строк визначений як 5 років – то за жодних обставин строк перебування однієї і тієї ж людини на посаді президента не має перевищувати 10 років поспіль, а всі норми, які цьому суперечать – є завідомо хибними.
З цим аргументом є дві проблеми. Перша – Леонід Кучма, який був президентом 10 років і 188 днів. У нього не було воєнного стану, але була Помаранчева революція, яка призвела до скасування результатів виборів, повторного голосування у другому турі, що й додало Кучмі півроку на посаді. Якби телеологічний аргумент працював, то останні 188 днів другої каденції Кучми повноваження президента мав би здійснювати голова Верховної Ради України, наприклад. Друга проблема – цей аргумент прямо суперечить Конституції і законодавству України, які застосовуються, доки не будуть змінені чи скасовані.
Розв’язати суперечку між “духом і буквою закону” міг би Конституційний Суд України – ухваливши рішення про те, що ідея обмежити десятьма роками час перебування однієї людини на посаді президента має пріоритет над тим, що прямо написано в Конституції України. Іронія в тому, що Конституційний Суд одного разу вже ухвалював таке рішення – у 2019 році, коли визнав конституційним указ Зеленського про розпуск Верховної Ради VIII скликання. Хоча той указ прямо суперечив статті 90 Конституції України, КСУ вирішив, що “воля народу”, виражена в конституційному принципі про те, що народ є єдиним джерелом влади в Україні – важливіша. Хоча для появи такого рішення необхідно, щоб сам Зеленський, 45 нардепів, Верховний Суд або омбудсман звернулись до КСУ з відповідним поданням.
В ідеї усунути Зеленського від виборів методами самого Зеленського є, звісно, щось кармічно-елегантне, однак значно важливішим є мета цього кроку. Щоб припинити практику ігнорування закону заради власних цілей та відновити практику управління державою компетентними фахівцями і незалежними інституціями, чи щоб замінити цього Зеленського на іншого зеленського?
В будь-якому випадку, доки немає рішення Конституційного Суду, зараз і до кінця воєнного стану триває перший строк повноважень Володимира Зеленського. Відтак, коли б не відбулись перші повоєнні вибори, і якщо спеціальне законодавство для їхнього проведення не включатиме такої заборони – Володимир Зеленський однозначно має право балотуватись на свою другу каденцію.
Інше питання, чи захочуть виборці, 72% з яких (яка іронія!) вважають Зеленського відповідальним за корупцію, бачити його на цій посаді ще 5 (або й більше) років.
Результати опитування КМС, проведеного 12-21 вересня 2026 року
В недавньому інтерв’ю NBC News Володимир Зеленський заявив, що у разі проведення виборів до завершення війни Росії проти України, обов’язково балотуватиметься знову, оскільки він не може “кинути державу посеред бойових дій”. А якщо війна на момент виборів вже буде завершена, то рішення щодо переобрання “залежатиме від багатьох факторів”. Оскільки він вже давно не згадує про свою обіцянку “бути президентом одного терміну” і послідовно демонструє бажання зібрати й утримувати стільки влади, скільки можливо, то можна припустити, що балотуватись на другий термін Зеленський захоче в будь-якому випадку.
“Мирні голоси” за мир за будь-яку ціну – це не про завершення війни. Це конкуренція за виборця, який втомився від війни, закінчення якої йому обіцяв Зеленський за 2–3 тижні. Це спроба зайняти нішу Зеленського, який із президента миру перетворився на президента війни. Це спроба отримати голоси людей, які кожного дня втрачають близьких, здоров’я та гроші. Людей, які переживають за рідних на фронті, в тилу та в окупації. Людей, які втомились нести тягар “незламності” ціною самопожертви.
Коли в XXI ст. деякі політики стверджують, що Україні слід домовлятися з Росією, навіть ціною “важких компромісів”, вони зазвичай не кажуть ні про зміст цих компромісів, ні – найголовніше – навіщо це потрібно самій Росії?
16 вересня Верховна Рада після двох невдалих спроб в першому читанні ухвалила законопроєкти про оподаткування ПДВ посилок з іноземних інтернет магазинів – урядовий № 15460 та № 16051-1, авторства сумнозвісного Данила Гетманцева.
У попередній колонці я писала про соціальні інновації в Україні. Ці інновації є частиною громадянської стійкості й демократизації безпеки, до яких Європа зараз уважно придивляється. ЄС намагається зрозуміти, як розподілити відповідальність за власну безпеку між усім суспільством, а не залишати її лише інституціям. Він шукає конкретні способи залучити звичайних людей до захисту й спротиву.